У Криму ідуть на Чатир-Даг, щоб ушанувати жертв депортації

11 травня в рамках заходів з увічнення пам'яті жертв депортації 1944 року відбудеться акція "Сходження на Чатир-Даг - 2013".

Про це повідомляють "Аргументы недели".

В рамках акції кримська молодь зійде на одну з найвищих гір автономії для встановлення на ній національного прапора кримських татар.

Тут же відбудуться дуа (молитва) в пам'ять про загиблих під час депортації і колективний спів національного гімну.

У Меджлісі кримськотатарського народу зазначають, що сходження на Чатир-Даг є вже традиційним і проводиться з 2010 року. Для цього збираються представники молодого покоління татар з усіх регіонів півострова.

Цього року очікується участь 3 тисяч осіб.

Учасники акції зберуться в суботу, 11 травня, о 8:30 на Ангарському перевалі і відправляться на Чатир-Даг в 9:00.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали на тему "Кримські татари"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.