Помер екс-директор студії імені Довженка

2 травня на 85-му році життя помер кінорежисер Микола Мащенко, колишній голова Національної спілки кінематографістів України і колишній директор кіностудії ім. О. Довженка.

Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

Микола Мащенко народився 12 січня 1929 року в селі Мілуватка на Луганщині. 1953 року закінчив Харківський театральний інститут. З 1957 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

З 1989 до 2004 року обіймав посаду генерального директора цієї кіностудії. У 1996 році став академіком-засновником Академії мистецтв України.

За 40 років мистецької діяльності Микола Мащенко створив понад 20 кінофільмів. Зняв такі відомі стрічки, як "Хочу вірити" (1965),"Всюди є небо" (1965),"Комісари" (1970), шестисерійнмй фільм "Як гартувалася сталь" (1973), трисерійну картину "Овід" (1980), а також "Паризьку драму" (1983), "Вінчання зі смертю" (1992) і "Кобзар" (1993).

Останньою режисерською роботою став фільм "Богдан-Зиновій Хмельницький" (2008).

Микола Мащенко - народний артист України (з 1983), лауреат державної премії ім. Т. Шевченка (1982, за фільм "Овід") і державної премії ім. О. Довженка (2011, за видатний внесок у розвиток кіномистецтва).

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Memoriam"

Інші матеріали за темою "Кіно"

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.