Помер екс-директор студії імені Довженка

2 травня на 85-му році життя помер кінорежисер Микола Мащенко, колишній голова Національної спілки кінематографістів України і колишній директор кіностудії ім. О. Довженка.

Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

Микола Мащенко народився 12 січня 1929 року в селі Мілуватка на Луганщині. 1953 року закінчив Харківський театральний інститут. З 1957 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

З 1989 до 2004 року обіймав посаду генерального директора цієї кіностудії. У 1996 році став академіком-засновником Академії мистецтв України.

За 40 років мистецької діяльності Микола Мащенко створив понад 20 кінофільмів. Зняв такі відомі стрічки, як "Хочу вірити" (1965),"Всюди є небо" (1965),"Комісари" (1970), шестисерійнмй фільм "Як гартувалася сталь" (1973), трисерійну картину "Овід" (1980), а також "Паризьку драму" (1983), "Вінчання зі смертю" (1992) і "Кобзар" (1993).

Останньою режисерською роботою став фільм "Богдан-Зиновій Хмельницький" (2008).

Микола Мащенко - народний артист України (з 1983), лауреат державної премії ім. Т. Шевченка (1982, за фільм "Овід") і державної премії ім. О. Довженка (2011, за видатний внесок у розвиток кіномистецтва).

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Memoriam"

Інші матеріали за темою "Кіно"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.