Оголошено конкурс плакатів про Голодомоp

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс плакатів.

Мета конкурсу — створити нові символи пам’яті про Голодомор і популяризувати ті, що вже існують, повідомили організатори.

Участь у конкурсі можуть узяти художники, дизайнери, студенти спеціальних навчальних закладів, учні художніх шкіл та ін. Для цього необхідно підготувати серію з трьох і більше авторських ескізів плакатів із теми "Голодомор 1932-1933 років".

Кожен ескіз має складатися з ілюстративної частини, тексту і пояснювальної записки, яка розкриває бачення автором проблеми Голодомору 1932-1933 років, а також роз’яснює значення символів, закладених автором в ілюстрацію.

"Ці плакати мають виконати роль символів, що закликають народ України завжди пам’ятати про Голодомор 1932-1933 років, уважно ставитися до складних сторінок власної історії, об’єднатися навколо спільної історичної пам’яті та зрозуміти, що трагедії, подібні до Голодомору 1932-1933 років, ніколи не повинні повторитися у будь-якій формі", — зазначають організатори.

Роботи прийматимуться до 15 жовтня. Підведення підсумків та оголошення результатів відбудуться до Дня пам’яті жертв Голодомору у листопаді 2013 року. Переможці конкурсу будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 3 000 грн, 2-е місце — 2 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Оцінюватиме матеріали конкурсна комісія, до якої увійдуть авторитетні дослідники, науковці, історики та громадські діячі. За підсумками конкурсу проведуть виставку найкращих плакатів, а роботи переможців використають у серії плакатів соціальної реклами для розміщення в громадських місцях.

Детальніші умови участі до вимоги до робіт читайте за посиланням.

Інші матеріали за темою "Голодомор"

Інші матеріали за темою "Плакати"

Інші матеріали за темою "Конкурс"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.