Спецпроект

В Іспанії відкрився музей, присвячений смолі

В іспанському місті Навас-де-Оро (Navas de Oro) з'явився незвичайний Музей смоли.

Про це пише telegraf.com.ua.

Музей розташований у будинку колишнього муніципалітету і працює по буднях. Відвідувачі зможуть дізнатися про розвиток виробництва смоли і про національні традиції, пов'язані з цим ремеслом.

Навас-де-Оро знаходиться в провінції Сеговія у складі автономного співтовариства Кастилія і Леон. Завдяки наявності величезних лісових масивів, що оточують місто, місцеві жителі здавна займаються виробництвом смоли, створивши сімейні династії. І незважаючи на те, що технічний прогрес наразі зробив крок далеко вперед, багато сімей досі "по старинці" займаються саме смолою.

У музеї туристи познайомляться зі "смоляною" сосною, з інструментами і посудом, необхідними для робіт зі смолою, зможуть спробувати себе в цій діяльності, а також дізнаються про історію регіону. З музею будуть стартувати також 5 пішохідних маршрутів, під час яких можна навчитися правильно збирати смолу і орієнтуватися в лісовій гущавині.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.