Спецпроект

В Іспанії відкрився музей, присвячений смолі

В іспанському місті Навас-де-Оро (Navas de Oro) з'явився незвичайний Музей смоли.

Про це пише telegraf.com.ua.

Музей розташований у будинку колишнього муніципалітету і працює по буднях. Відвідувачі зможуть дізнатися про розвиток виробництва смоли і про національні традиції, пов'язані з цим ремеслом.

Навас-де-Оро знаходиться в провінції Сеговія у складі автономного співтовариства Кастилія і Леон. Завдяки наявності величезних лісових масивів, що оточують місто, місцеві жителі здавна займаються виробництвом смоли, створивши сімейні династії. І незважаючи на те, що технічний прогрес наразі зробив крок далеко вперед, багато сімей досі "по старинці" займаються саме смолою.

У музеї туристи познайомляться зі "смоляною" сосною, з інструментами і посудом, необхідними для робіт зі смолою, зможуть спробувати себе в цій діяльності, а також дізнаються про історію регіону. З музею будуть стартувати також 5 пішохідних маршрутів, під час яких можна навчитися правильно збирати смолу і орієнтуватися в лісовій гущавині.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.