Презентують книгу Сверстюка про Гоголя

У Києві відбудеться презентація нової книги відомого літературознавця, громадського діяча Євгена Сверстюка "Гоголь і українська ніч".

Учасники: літературознавець, професор Роман Веретельник, старший науковий працівник Національного музею літератури України Наталія Кучер, Любов Маринович, Петро Марусенко, мовознавець, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ Лариса Масенко, завідувач відділом слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАНУ Павло Михед, директор Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ Мирослав Попович, літературознавець Олексій Сінченко, літературознавець Елеонора Соловей.

Головує правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Час і місце заходу: 28 травня о 16:00. Київ, Національний музей літератури (вул. Богдана Хмельницького, 11).

У книзі зібрано твори, писані протягом трьох десятиліть – про Гоголя-романтика й гумориста, про сатирика і про релігійного мислителя, який взяв на себе непосильну місію – повернути Русь обличчям до Христа і поставити на дорогу правди й закону.

Трагічна постать, роздвоєний дух, мученик перехресть, він запліднив ниву української літератури й започаткував ту російську літературу, що вийшла на світовий обшир.

Його печальний дар гостро відчувати метафізичне зло в банальній пошлості буднів був провісним, як Хлєстаков для епохи большевизму і Чичиков для посткомуністичної пори. Але під серпанком вибачливої усмішки Гоголя впізнають у всі часи і люблять як гумориста – поета і чарівника.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.