У Каннах презентували фільм про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ТРЕЙЛЕР

На кіноринку 66-го Каннського кінофестивалю в рамках роботи Українського національного павільйону було презентовано 19 нових фільмів. Серед них - стрічка "Кобзарі" ("Поводир") Олеся Саніна - художня розповідь про знищення кобзарів, яке нібито відбулося в 1934 році.

Про це повідомляє Державна агенція з питань кінематографії.

Продюсери та режисери представили на кіноринку свої стрічки, що перебувають на завершальній стадії виробництва. Серед інших публіка зустріла овацією фільм "Кобзарі" (Поводир)".

Ця стрічка - як і ще 14 із 19 презентованих - стала переможцем конкурсу кінопроектів на отримання державного фінансування і створюються за підтримки Держкіно.

В основу сюжету "Поводиря" - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Aмериканський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні. За якийсь час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні.

Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій.

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. У фільмі грають також актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку. На думку режисера, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

Як відомо, зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Трейлер польського фільму про масові заворушення 1970 року. ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

Трейлер фільму про депортацію кримських татар "Хайтарма". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.