Держархів презентує нові видання про Другу світову Велику вітчизняну

У Києві відбудеться прес-конференція Державної архівної служби України на тему "Оприлюднення документів про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у науково-популярних та наукових виданнях, підготовлених державними архівними установами України".

Про це ІП повідомила прес-служба Держархіву.

Час і місце заходу: 24 травня 2013 р. об 11:00. Київ, УкрІнформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16, метро "Театральна") 

"Введення до наукового обігу великого за обсягом раніше невідомого масиву архівних документів дало змогу переосмислити деякі історичні події передвоєнних, воєнних та повоєнних років, дати їм об'єктивну оцінку та оприлюднити факти, які раніше замовчувалися", - зазначається у релізі.

Прес-служба підкреслює, що архівісти все більше надають уваги проблемі людини на війні, її соціальному та моральному стану, "адже це мало вирішальне значення у боротьбі за Перемогу над нацизмом".

Учасників заходу буде детально поінформовано про колекцію документів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга з фондів ЦДАВО, яка викликає значну зацікавленість у науковців.

Під час брифінгу буде презентовано видання за документами Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного "Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.", що побачило світ у 2013 році.

Презентують іще одне видання архіву - фотоальбом "Війна 1941-1945 рр.", який уключає 400 фотознімків, відібраних з архівної колекції, що нараховує більше шести тисяч фотодокументів періоду Великої Вітчизняної війни.

Поряд з ними — кадри з хронікально-документальних фільмів і кіносюжетів військової кінохроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів та кінооператорів. Всі світлини, що увійшли до видання, відтворені з справжніх негативів, оригінальних фотографій та кадрів кінодокументів.

Крім того, учасників буде поінформовано про спільні українсько-російські збірники документів: "Відновлення народного господарства України в роки Великої Вітчизняної та у повоєнний період" та "Україна в період Великої Вітчизняної війни у постановах ЦК ВКП(б)-ЦК КП(б)У та матеріалах до них. 1941-1945 рр.", що вийдуть друком у 2014-2016 рр.

До цих збірок увійдуть документи з архівосховищ РДАЕ, ЦДАГО та РДАСПІ.

У прес-конференції Державної архівної служби візьмуть участь голова О. П. Гінзбург, директори Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Н. В. Маковська, Центральний державний архів громадських об'єднань України О. Г. Козіна та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного  Н. О. Топішко.

Дивіться також: "П'ятий Український фронт. До 70-річчя повстанського руху в Україні"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.