Держархів презентує нові видання про Другу світову Велику вітчизняну

У Києві відбудеться прес-конференція Державної архівної служби України на тему "Оприлюднення документів про події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у науково-популярних та наукових виданнях, підготовлених державними архівними установами України".

Про це ІП повідомила прес-служба Держархіву.

Час і місце заходу: 24 травня 2013 р. об 11:00. Київ, УкрІнформ (вул. Б. Хмельницького, 8/16, метро "Театральна") 

"Введення до наукового обігу великого за обсягом раніше невідомого масиву архівних документів дало змогу переосмислити деякі історичні події передвоєнних, воєнних та повоєнних років, дати їм об'єктивну оцінку та оприлюднити факти, які раніше замовчувалися", - зазначається у релізі.

Прес-служба підкреслює, що архівісти все більше надають уваги проблемі людини на війні, її соціальному та моральному стану, "адже це мало вирішальне значення у боротьбі за Перемогу над нацизмом".

Учасників заходу буде детально поінформовано про колекцію документів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга з фондів ЦДАВО, яка викликає значну зацікавленість у науковців.

Під час брифінгу буде презентовано видання за документами Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного "Альбом партизанської слави українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.", що побачило світ у 2013 році.

Презентують іще одне видання архіву - фотоальбом "Війна 1941-1945 рр.", який уключає 400 фотознімків, відібраних з архівної колекції, що нараховує більше шести тисяч фотодокументів періоду Великої Вітчизняної війни.

Поряд з ними — кадри з хронікально-документальних фільмів і кіносюжетів військової кінохроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів та кінооператорів. Всі світлини, що увійшли до видання, відтворені з справжніх негативів, оригінальних фотографій та кадрів кінодокументів.

Крім того, учасників буде поінформовано про спільні українсько-російські збірники документів: "Відновлення народного господарства України в роки Великої Вітчизняної та у повоєнний період" та "Україна в період Великої Вітчизняної війни у постановах ЦК ВКП(б)-ЦК КП(б)У та матеріалах до них. 1941-1945 рр.", що вийдуть друком у 2014-2016 рр.

До цих збірок увійдуть документи з архівосховищ РДАЕ, ЦДАГО та РДАСПІ.

У прес-конференції Державної архівної служби візьмуть участь голова О. П. Гінзбург, директори Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Н. В. Маковська, Центральний державний архів громадських об'єднань України О. Г. Козіна та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного  Н. О. Топішко.

Дивіться також: "П'ятий Український фронт. До 70-річчя повстанського руху в Україні"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.