Спецпроект

Російський музей відправив "Запорожців" Рєпіна на Урал

Шедевр Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", який знаходиться в постійній експозиції Російського музею (ГРМ), на чотири місяці переїхав на тимчасове експонування в місто Сатка Челябінської області.

Про це повідомляє ria.ru.

Це невелике місто Південного Уралу стало широко відомим після падіння метеорита взимку цього року, а тепер його жителі зможуть познайомитися з однією з головних картин великого музею, і для цього їм не доведеться їхати до Санкт-Петербурга. З четверга "Запорожці", а також автопортрет Рєпіна, будуть виставлені в палаці культури "Магнезит", причому подивитися на них можна абсолютно безкоштовно.

"Були створені всі умови для розміщення полотна в максимально комфортних для нього умовах. Палац культури є пам'яткою архітектури 1951 (у цьому ж році будівлю було визнано кращим архітектурним спорудженням СРСР), і за допомогою сучасних технологій йому додали шарм, властивий Російському музею і відтворили атмосферу парадних залів Михайлівського палацу ", - розповіла Тетяна Забродіна, прес-секретар "Групи Магнезит".

Також відвідувачі виставки зможуть відвідати лекторій і взяти участь в інтерактивних програмах.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.