Спецпроект

Російський музей відправив "Запорожців" Рєпіна на Урал

Шедевр Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", який знаходиться в постійній експозиції Російського музею (ГРМ), на чотири місяці переїхав на тимчасове експонування в місто Сатка Челябінської області.

Про це повідомляє ria.ru.

Це невелике місто Південного Уралу стало широко відомим після падіння метеорита взимку цього року, а тепер його жителі зможуть познайомитися з однією з головних картин великого музею, і для цього їм не доведеться їхати до Санкт-Петербурга. З четверга "Запорожці", а також автопортрет Рєпіна, будуть виставлені в палаці культури "Магнезит", причому подивитися на них можна абсолютно безкоштовно.

"Були створені всі умови для розміщення полотна в максимально комфортних для нього умовах. Палац культури є пам'яткою архітектури 1951 (у цьому ж році будівлю було визнано кращим архітектурним спорудженням СРСР), і за допомогою сучасних технологій йому додали шарм, властивий Російському музею і відтворили атмосферу парадних залів Михайлівського палацу ", - розповіла Тетяна Забродіна, прес-секретар "Групи Магнезит".

Також відвідувачі виставки зможуть відвідати лекторій і взяти участь в інтерактивних програмах.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.