В Чернігові й Івано-Франківську - лекції про архіви КГБ

Архівіст, експерт із доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик проведе у Чернігові публічну лекцію на тему "Про що розповідають архіви КГБ?".

Лекцію на цю ж тему в Івано-Франківську прочитає історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Історики розкажуть про таємниці, що були десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

"Доступ до таких документів для їх вивчення та оприлюднення – це один із засобів подолання наслідків тоталітарного минулого в нашій історії, важливий чинник у становленні національної пам’яті та культивуванні справжніх демократичних цінностей, один із факторів створення здорового громадянського суспільства, і засіб у подоланні бар’єру до примирення, - зазначив Забілий. - Ось чому важливо відстоювати право на правду".

"Зараз завдяки цим архівам люди можуть знаходити інформацію про своїх репресованих родичів, історики мають можливість ґрунтовно досліджувати цей період, першими відкриваючи секрети найбільшої країни Європи з найменш вивченим минулим", — додав Ігор Кулик.

Час і місце:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК - 23 травня, четвер, 12:00. Інститут історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету (вул. Шевченка, 57), ауд. 708.

ЧЕРНІГІВ - 24 травня, п’ятниця, 14:00. Прес-клуб "Ділове слово", вул. Бєлінського, 11.

Також на заходах відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та нещодавно запущеного Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та книгарня "Є" в рамках проекту "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.