В Чернігові й Івано-Франківську - лекції про архіви КГБ

Архівіст, експерт із доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик проведе у Чернігові публічну лекцію на тему "Про що розповідають архіви КГБ?".

Лекцію на цю ж тему в Івано-Франківську прочитає історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Історики розкажуть про таємниці, що були десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

"Доступ до таких документів для їх вивчення та оприлюднення – це один із засобів подолання наслідків тоталітарного минулого в нашій історії, важливий чинник у становленні національної пам’яті та культивуванні справжніх демократичних цінностей, один із факторів створення здорового громадянського суспільства, і засіб у подоланні бар’єру до примирення, - зазначив Забілий. - Ось чому важливо відстоювати право на правду".

"Зараз завдяки цим архівам люди можуть знаходити інформацію про своїх репресованих родичів, історики мають можливість ґрунтовно досліджувати цей період, першими відкриваючи секрети найбільшої країни Європи з найменш вивченим минулим", — додав Ігор Кулик.

Час і місце:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК - 23 травня, четвер, 12:00. Інститут історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету (вул. Шевченка, 57), ауд. 708.

ЧЕРНІГІВ - 24 травня, п’ятниця, 14:00. Прес-клуб "Ділове слово", вул. Бєлінського, 11.

Також на заходах відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та нещодавно запущеного Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та книгарня "Є" в рамках проекту "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.