У соборі Паризької Богоматері застрелився французький історик

78-річний історик та ультраправий есеїст Домінік Веннер, що брав активну участь у боротьбі проти легалізації у Франції одностатевих шлюбів, покінчив з собою перед алтарем собору Нотр-Дам-де-Парі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Веннер вистрілив собі в рот біля вівтаря. Після інциденту співробітники французької поліції евакуювали з храму людей.

Незадовго до самогубства історик розмістив на своєму сайті текст, у якому йшлося про необхідність "нових дій, показових і символічних", які будуть здатні пробудити "приспану свідомість", і закликав до радикального спротиву новому закону.

Трагічний інцидент стався 21 травня о 16:00 за місцевим часом (17.00 за Київським) - за кілька годин до концерту на підтримку одностатевих шлюбів на площі Бастилії в Парижі.

Наразі поліція не озвучує мотиви, котрі підштовхнули Веннера покінчити життя самогубством.

Домінік Веннер народився 1935 року в Парижі. У молодості він приєднався до руху націоналістів у Франції, був прихильником радикальних заходів і навіть провів півтора роки за ґратами за участь у діяльності підпільної терористичної Секретної збройної організації (OAS).

Незважаючи на ультраправі політичні погляди, Веннер був визнаним есеїстом, автором низки історичних праць, зокрема, про революцію 1917 року в Росії. Його "Історія Червоної армії" відзначена Французькою академією 1981 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.