Спецпроект

Спеціальну відзнаку європейців отримав азербайджанський заповідник

Гобустанський державний історико-художній заповідник увійшов до числа лауреатів конкурсу "Кращий Європейський музей року" ("European Museum of the Year Award")

Про це пише trend.az.

Конкурс проведено Європейським музейним форумом (European Museum Forum) і є одним з найпрестижніших конкурсів у світі в цій галузі. Церемонія нагородження пройшла в бельгійському місті Тонгерен за участю більше сорока представників відомих європейських музеїв.

Конкурс "Кращий Європейський музей року" був заснований в 1977 році. Є конкурсом музейних інновацій, завдяки яким Європейський музейний форум відстежує, заохочує і просуває нові рамки актуальних музейних практик. Премії конкурсу - це не визнання заслуг, це визнання музейної інновації, значущою для всього європейського музейного співтовариства.

Премія Європейський музей року - центральний проект Європейського музейного форуму (ЄМФ). Європейський музейний форум - це незалежна некомерційна організація, зареєстрована у Великобританії як благодійний фонд, присвячена просуванню інновацій в музейній практиці і сприяє обміну кращою професійною практикою та ідеями на всій території Європи. ЕМФ діє під егідою Ради Європи і є однією з провідних європейських організацій, спрямованих на розвиток соціальної якості європейських музеїв.

ЕМФ підкреслює цінність громадської відповідальності музеїв і заохочує високу професійну майстерність за допомогою своєї системи щорічних премій, головними з яких є Європейська премія "Музей року" (EMYA) і Премія Ради Європи. Крім того, система премій ЕМФ включає Премію Кеннета Хадсона, Премію Стіллетто і ряд інших спеціальних премій.

Гобустанський музей чи Гобустанський державний історико-художній заповідник - археологічний заповідник в Азербайджані, на південь від Баку, на території Гарадазького і Апшеронського районів, що представляє собою рівнину, розташовану між південно-східним схилом Великого Кавказького хребта і Каспійським морем, і частиною якої є культурний пейзаж наскальних малюнків, розташований на території 537 гектарів. У 2007 році культурний ландшафт наскельних малюнків Гобустана був включений до списку пам'яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Був заново реконструйований у рамках Державної інвестиційної програми, затвердженої Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.