Спецпроект

Спеціальну відзнаку європейців отримав азербайджанський заповідник

Гобустанський державний історико-художній заповідник увійшов до числа лауреатів конкурсу "Кращий Європейський музей року" ("European Museum of the Year Award")

Про це пише trend.az.

Конкурс проведено Європейським музейним форумом (European Museum Forum) і є одним з найпрестижніших конкурсів у світі в цій галузі. Церемонія нагородження пройшла в бельгійському місті Тонгерен за участю більше сорока представників відомих європейських музеїв.

Конкурс "Кращий Європейський музей року" був заснований в 1977 році. Є конкурсом музейних інновацій, завдяки яким Європейський музейний форум відстежує, заохочує і просуває нові рамки актуальних музейних практик. Премії конкурсу - це не визнання заслуг, це визнання музейної інновації, значущою для всього європейського музейного співтовариства.

Премія Європейський музей року - центральний проект Європейського музейного форуму (ЄМФ). Європейський музейний форум - це незалежна некомерційна організація, зареєстрована у Великобританії як благодійний фонд, присвячена просуванню інновацій в музейній практиці і сприяє обміну кращою професійною практикою та ідеями на всій території Європи. ЕМФ діє під егідою Ради Європи і є однією з провідних європейських організацій, спрямованих на розвиток соціальної якості європейських музеїв.

ЕМФ підкреслює цінність громадської відповідальності музеїв і заохочує високу професійну майстерність за допомогою своєї системи щорічних премій, головними з яких є Європейська премія "Музей року" (EMYA) і Премія Ради Європи. Крім того, система премій ЕМФ включає Премію Кеннета Хадсона, Премію Стіллетто і ряд інших спеціальних премій.

Гобустанський музей чи Гобустанський державний історико-художній заповідник - археологічний заповідник в Азербайджані, на південь від Баку, на території Гарадазького і Апшеронського районів, що представляє собою рівнину, розташовану між південно-східним схилом Великого Кавказького хребта і Каспійським морем, і частиною якої є культурний пейзаж наскальних малюнків, розташований на території 537 гектарів. У 2007 році культурний ландшафт наскельних малюнків Гобустана був включений до списку пам'яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Був заново реконструйований у рамках Державної інвестиційної програми, затвердженої Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.