Спецпроект

У Данії "ботан" із міношукачем знайшов для музею унікальні монети. ФОТО

Данський підліток, який досліджував за допомогою металодетектора поле на півночі країни, виявив рідкісні монети епохи вікінгів.

Про це повідомляє агенція РІА Новості з посиланням на Ассошиейтед Пресс.

16-річний юнак, якого звуть Міхаель Стокбро Ларсен, виявив понад 360 різних предметів (у тому числі 60 монет) ще рік тому. 

За твердженням експектів, монети належать до епохи короля Данії і Норвегії Гаральда I-го Синьозубого, який правив з 958 по 986 ​​рік. Саме за цього короля, який отримав своє прізвисько за темний колір зубів, Данія прийняла християнство.

Фото: nydailynews.com

Міхаель Ларсен зізнався, що часто страждав від глузувань друзів, які дражнили його "ботаніком" за любов до пошуків артефактів за допомогою металодетектора. Проте представник Національного музею Данії назвав знахідку 16-річного підлітка "ще однією важливою частиною історичної мозаїки".

За словами музейника, останній раз таку велику кількість монет епохи вікінгів в одному місці знаходили в 1939 році.

 Знайдені монети - чеського, данського та англійського карбування

Епохою вікінгів прийнято вважати період європейського раннього Середньовіччя з VIII по XI століття, протягом якого жителі Скандинавії здійснювали набіги на європейські держави, в тому числі на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, а також на узбережжі північної Африки.

Читайте також:

Екскурсія Національним музеєм Данії. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Інші матеріали за темою "Археологія"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.