Спецпроект

У Данії "ботан" із міношукачем знайшов для музею унікальні монети. ФОТО

Данський підліток, який досліджував за допомогою металодетектора поле на півночі країни, виявив рідкісні монети епохи вікінгів.

Про це повідомляє агенція РІА Новості з посиланням на Ассошиейтед Пресс.

16-річний юнак, якого звуть Міхаель Стокбро Ларсен, виявив понад 360 різних предметів (у тому числі 60 монет) ще рік тому. 

За твердженням експектів, монети належать до епохи короля Данії і Норвегії Гаральда I-го Синьозубого, який правив з 958 по 986 ​​рік. Саме за цього короля, який отримав своє прізвисько за темний колір зубів, Данія прийняла християнство.

Фото: nydailynews.com

Міхаель Ларсен зізнався, що часто страждав від глузувань друзів, які дражнили його "ботаніком" за любов до пошуків артефактів за допомогою металодетектора. Проте представник Національного музею Данії назвав знахідку 16-річного підлітка "ще однією важливою частиною історичної мозаїки".

За словами музейника, останній раз таку велику кількість монет епохи вікінгів в одному місці знаходили в 1939 році.

 Знайдені монети - чеського, данського та англійського карбування

Епохою вікінгів прийнято вважати період європейського раннього Середньовіччя з VIII по XI століття, протягом якого жителі Скандинавії здійснювали набіги на європейські держави, в тому числі на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, а також на узбережжі північної Африки.

Читайте також:

Екскурсія Національним музеєм Данії. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Інші матеріали за темою "Археологія"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.