У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУЮТЬ НОВУ КНИГУ ТИМОТІ СНАЙДЕРА

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Тимоті Снайдера "Перетворення націй".

У своїй книзі відомий американський історик, професор Єльського університету Тимоті Снайдер досліджує феномен народження модерних націй.

Книга починається з розгляду створення в XVI ст. Речі Посполитої – найбільшої держави ранньомодерної Європи. Наприкінці ж ХХ ст., яким і закінчується дане дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі за націями: Польща, Україна, Литва та Білорусь.

Відповідно до найпоширенішого на цей момент уявлення про національність, державні кордони мали охоплювати мовні спільноти. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні?

Відповідь автора покликана привернути увагу як фахових істориків, так і людей, яким небайдужі питання власної ідентичності.

Час і місце презентації: 20 травня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Тимоті Девід Снайдер – американський історик, професор Єльського університету. Спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи. Досліджує питання націоналізму, тоталітаризму та голокосту.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфордському університеті. Викладає на історичному факультеті Єльського університету. Праці Снайдера опубліковані в наукових журналах різних країн десятьма мовами світу, зокрема німецькою, французькою, польською, російською, українською та ін.

Автор монографій:

  "Криваві землі" (Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, Basic Books/Random House, 2010), перекладена дванадцятьма мовами світу.
  "Червоний князь" (The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke, Basic Books/Random House, 2008).
  "Нариси із таємної війни" (Sketches from a Secret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005).
  "Перетворення націй" (The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus,1569–1999, Yale University Press, 2003).
  "Націоналізм, марксизм і сучасна Центральна Європа" (Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz, 1872—1905, Harvard Ukrainian Research Institute and Harvard University Press, 1997).

Є також співавтором книг "Сталінізм і Європа" (Stalinism and Europe: Terror, War, and Domination, 1937–1947, Oxford University Press, 2012, coedited with Ray Brandon) і "Стіна навколо Заходу" (The Wall Around the West: State Borders and Immigration Controls in Europe and North America, Rowman and Littlefield, 2000, coedited with Peter Andreas), а також розділів у колективних наукових виданнях і статей у фаховій та загальній періодиці.

Читайте на ІП інші тексти, де згадується Тимоті Снайдер

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.