Виходить книга "українського австрійця" про ГУЛАГ

У Чернівцях виходить друком роман колишнього чернівчанина про табори ГУЛАГу.

Про це повідомляє видавництво "Книги-XXI".

Автор книги "Зекамерон XX: документальний роман" Верно Кресс - освічений австрієць, який випадково потрапив у казан ГУЛАГу. Не потерпаючи через втрату радянських ідеалів, Кресс почувається в ньому літописцем, об'єктивним свідком.

Світ за колючим дротом колишній чернівчанин бачить очима вихідця із Західної Європи. Не оминаючи страждань, оповідач - оптиміст і романтик за натурою - намагається розповісти не лише про те, як люди в таборі гинули, але й як вони там виживали.

Сам Вернон Кресс виріс у Західній Україні - у прекрасному місті Чернівці, де вдало поєднувалися культури представників різних народів. В'язнів-українців на Колимі було так багато, що уникнути численних згадок про них не міг навіть іноземець.

Тому "Зекамерон" можна вважати також і великою українською книгою про ГУЛАГ - навіть попри те, що її написав етнічний австрієць. Зрештою, тим ціннішими є зауважені цим стороннім спостерігачем деталі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.