АНОНС: "Істправда" на ZIK - про дисидента Валерія Марченка та Львів, який втрачаємо

21 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про прикрий стан справ зі збереженням пам'яток у центральній частині Львова, а також буде показано документальний фільм "Хто Ви, містер Джекі?".

У розмові ведучого з Головою ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, президентом Благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова" Андрієм Салюком йтиметься про такі болючі теми як:

- бездумне варварське втручання у безцінну перлину європейського зодчества – історичне ядро міста Лева.

- безнаказаність хвацьких підприємців-нуворшиів, які на догоду своєму бізнесу готові жертвувати перлинами безцінної архітектурної спадщини древнього Львова.

- байдужість львів’ян, котрі з інтересом ґаволовів спостерігають за тим, як фізично зникають будівлі; руйнуються ансамблі вулиць і площ міста, архітектурні пам’ятки якого внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість щемну, сповнену неймовірною ніжністю історію листування українського дисидента і політв’язня Валерія Марченка з голландською студенткою Джекі Бакс.

Вони так ніколи і не побачилися, бо Валерій у 1984-му році помер у тюремній лікарні м. Ленінград. А їхні листи і нині не можна читати без захоплення.

Київський журналіст Юрій Луканов зацікавився цією історією і зняв документальний фільм "Хто ви є, містер Джекі?", який глядачі телеканалу ЗІК зможуть побачити в ефірі.

"Валерій і Сандра". Листування Валерія Марченка із Сандрою Фапп'яно

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.