АНОНС: "Істправда" на ZIK - про дисидента Валерія Марченка та Львів, який втрачаємо

21 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про прикрий стан справ зі збереженням пам'яток у центральній частині Львова, а також буде показано документальний фільм "Хто Ви, містер Джекі?".

У розмові ведучого з Головою ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, президентом Благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова" Андрієм Салюком йтиметься про такі болючі теми як:

- бездумне варварське втручання у безцінну перлину європейського зодчества – історичне ядро міста Лева.

- безнаказаність хвацьких підприємців-нуворшиів, які на догоду своєму бізнесу готові жертвувати перлинами безцінної архітектурної спадщини древнього Львова.

- байдужість львів’ян, котрі з інтересом ґаволовів спостерігають за тим, як фізично зникають будівлі; руйнуються ансамблі вулиць і площ міста, архітектурні пам’ятки якого внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість щемну, сповнену неймовірною ніжністю історію листування українського дисидента і політв’язня Валерія Марченка з голландською студенткою Джекі Бакс.

Вони так ніколи і не побачилися, бо Валерій у 1984-му році помер у тюремній лікарні м. Ленінград. А їхні листи і нині не можна читати без захоплення.

Київський журналіст Юрій Луканов зацікавився цією історією і зняв документальний фільм "Хто ви є, містер Джекі?", який глядачі телеканалу ЗІК зможуть побачити в ефірі.

"Валерій і Сандра". Листування Валерія Марченка із Сандрою Фапп'яно

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.