Спецпроект

Чехи перетворили ядерний бункер на Музей холодної війни. ФОТО

Поблизу чеського села Мішов у колишньому сховищі ядерних боєголівок для радянських ракет відкрився музей холодної війни.

Про це пише obozrevatel.com.

Після розпаду СРСР бункер спочатку використовувався для зберігання чеських банкнот. Потім підземне сховище передали у відання міністерства культури, після чого влада вирішила зробити з нього музей.

Музей "холодної війни"

Як розповів директор музею Вацлав Вітовец, в експозиції представлені різні елементи радянського обладнання, дизельний двигун і велика кількість протигазів ".

На території Східної Європи було 12 таких сховищ. За словами істориків, на секретний об'єкт не пускали навіть членів чехословацького уряду, а жителі села і не підозрювали, що живуть біля ядерного арсеналу.

"Ми знали, що в лісі знаходилися військові бази, але ніхто і не підозрював, що тут були ядерні боєголовки. Всі чули, що вночі туди щось привозили. Однак, думаю, що навіть нашим вождям точно нічого не було відомо", - розповів журналістам житель Мішова.

У Чехії регулярно закликають не забувати жахи комуністичного режиму. Тут діє Музей комунізму, в якому детально розповідається про радянську повсякденності і політиці.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.