Спецпроект

Чехи перетворили ядерний бункер на Музей холодної війни. ФОТО

Поблизу чеського села Мішов у колишньому сховищі ядерних боєголівок для радянських ракет відкрився музей холодної війни.

Про це пише obozrevatel.com.

Після розпаду СРСР бункер спочатку використовувався для зберігання чеських банкнот. Потім підземне сховище передали у відання міністерства культури, після чого влада вирішила зробити з нього музей.

Музей "холодної війни"

Як розповів директор музею Вацлав Вітовец, в експозиції представлені різні елементи радянського обладнання, дизельний двигун і велика кількість протигазів ".

На території Східної Європи було 12 таких сховищ. За словами істориків, на секретний об'єкт не пускали навіть членів чехословацького уряду, а жителі села і не підозрювали, що живуть біля ядерного арсеналу.

"Ми знали, що в лісі знаходилися військові бази, але ніхто і не підозрював, що тут були ядерні боєголовки. Всі чули, що вночі туди щось привозили. Однак, думаю, що навіть нашим вождям точно нічого не було відомо", - розповів журналістам житель Мішова.

У Чехії регулярно закликають не забувати жахи комуністичного режиму. Тут діє Музей комунізму, в якому детально розповідається про радянську повсякденності і політиці.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.