"АНТИФАШИЗМ - ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОПОЗИЦІЄЮ" - меншини

Організації національних меншин України заявляють, що організовані владою "антифашистські заходи" не мають нічого спільного зі справжньою боротьбою з проявами нацизму і спрямовані винятково проти політичної опозиції існуючій владі.

Про це йдеться в заяві Вааду [Асоціації єврейських організацій та общин в Україні] і Конгресу національних громад [всеукраїнська громадська організація національних меншин] з приводу масових заходів у Києві, запланованих на 18 травня 2013 року.

"18 травня в Києві має відбутися мітинг, який організатори, пов’язані з Партією реґіонів, називають "антифашистським", - йдеться в заяві. - Наявні дані дозволяють впевнено стверджувати, що кампанія, яка позиціонується як "антифашистська", ініційована правлячою партією і відбувається з потужним використанням адміністративного ресурсу".

За словами авторів заяви, метою "антифашистської" кампанії можна вважати штучне створення дуалістичної моделі протистояння влади, спрямованої в Європу, і "фашистів", що тягнуть країну в минуле.

У ході кампанії експлуатуються символи, пов’язані з Великою Вітчизняною війною, що, як можна припустити, має сприяти громадській мобілізації та радикалізації штучного протистояння.

"Очевидно, що "антифашистські" акції спрямовані насамперед винятково на дискредитацію політичної опозиції шляхом нав’язування громадськості асоціативних зв’язків між історичним фашизмом, партією "ВО "Свобода" та всіма силами, що протистоять чинній владі", - пишуть автори заяви.

За словами Вааду і Конгресу національних меншин, подібне розширене розуміння "фашизму" розмиває межі політологічного терміна, знову, як це вже бувало в нашій політичній історії, перетворює його на позбавлений реального змісту ярлик, який можна навішувати на будь-яку неугодну силу.

"Свідомі дії в цьому напрямі, що навіть маскуються лицемірною антифашистською риторикою, тільки шкідливі для нашого суспільства, - наголошують автори заяви. - Питання протидії реальному політичному екстремізму та етнічній ксенофобії занадто серйозні, щоб їх дозволено було профанувати в рамках цинічних політтехнологій".

У заяві підкреслюється той факт, що саме на 18 травня давно був запланований підсумковий мітинг всеукраїнської опозиційної кампанії "Повстань, Україно!": "З урахуванням цієї обставини стає очевидним маніпулятивний і спекулятивний характер "антифашистської" акції, призначеної на той самий день".

Ваад України і Конґрес національних громад України заявляють про неприпустимість використання штучної "антифашистської" риторики з метою радикалізації суспільно-політичного протистояння.

Автори заяви застерігають організаторів "антифашистської" акції про те, що всю відповідальність за можливі провокації несуть саме організатори політтехнологічної кампанії з боку влади.

Ваад України і Конґрес національних громад України закликають громадян, учасників масових заходів 18 травня і політичних лідерів проявити мудрість, стриманість, взаємну толерантність і витримку: "Провокаціям на міжнаціональному ґрунті не повинно бути місця в українському суспільстві".

Як відомо, останні кілька днів влада організувала ряд акцій з закликами проти фашизму. Повідомляється, що на ці акції примусово зганялися бюджетники.

У березні 2013 року в Києві з'явилися антисемітські листівки за підписом партії "Свобода". "Свобода" заперечила свою причетність до листівок.

У лютому 2013 року в центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцялося знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизанів.

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму.

Із Ющенка теж ліпили нациста у 2003 році. Але він став президентом і навіть не розстріляв нікого. Фото: Анатолій МЕДЗИК

Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада. Пізніше на президентських виборах 2004 року кандидат Ющенко і його союзники регулярно зображувалися у вигляді "фашистів" тощо.

Дивіться також інші матеріали на тему "Провокації"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.