У Києві презентують нову книгу Івана Дзюби

Сьогодні в рамках ІХ Київської міжнародної книжкової виставки розпочнеться презентація нової книги Івана Дзюби "На трьох континентах".

Учасники: автор Іван Дзюба, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький, член-кореспондент НАН України Тамара Гундорова, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів, літературознавець, лауреат Шевченківської премії Володимир Моренець, літературознавець, письменник Володимир Панченко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович, мистецтвознавець Вадим Скуратівський, письменник Михайло Слабошпицький, літературознавець Людмила Тарнашинська. Головує директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Організатор – видавництво "Кліо".

Під час презентації відбудеться церемонія вручення академіку Іванові Михайловичу Дзюбі диплому почесного доктора Українського Вільного Університету (Мюнхен).

Час і місце: 16 травня 2013 року, 17:30. Кобзарська світлиця Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (Київ, вул. Хрещатик, 2, 3-й поверх).

У книзі "На трьох континентах" подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах.

Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій.

Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах.

Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки "залізної завіси", що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.