Рибак назвав Крути КрутАми. Регіони відмовилися вшанувати Квітку Цісик. ОНОВЛЕНО

Верховна Рада з другої спроби прийняла постанови про відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут, постанову по Квітці Цісик провалили.

Спочатку депутати від Партії регіонів та комуністи провалили три голосування по Вернадському, Каразіну та героям Крут, повідомляє УП.

Регіоналка Ганна Герман заявила, що її фракція не голосувала за постанову щодо Вернадського через непорозуміння.

"Сталося непорозуміння через те, що ми не розчули прізвища... Його треба виправити", - сказала депутат.

Після цього депутати домовились, що повернуться до переголосування цих постанов та проголосують решту.

Під час голосувань Партія регіонів і КПУ двічі провалили голосування про відзначення 60-річчя з дня народження співачки Квітки Цісик [напевно, думали, що це підпільниця УПА :) - ІП].

Крім того, вони провалили голосування про відзначення 150-річчя з дня народження Тимофія Бордуляка [письменника і священника УГКЦ з Галичини XIX-XX сторіччя - ІП].

Більшість підтримала постанови про  відзначення дат з дня народження академіка Вернадського, Василя Каразіна та вшанування героїв Крут.

При цьому, коли голова ВР Bолодимир Рибак оголошував постанову щодо героїв Крут, він назвав це боєм під КрутАми, переплутавши наголос.

За постанову про святкування подвигу героїв бою під Крутами проголосували 339 народних депутатів з 415 зареєстрованих в залі, повідомляє "День".

Автор постанови Олег Тягнибок, лідер партії "Свобода", запропонував щорічно святкувати подвиг героїв бою під Крутами на державному рівні, а також звернутися до президента України з проханням про подання звання "Героя України" українським студентам, які загинули в цьому бою.

Крім того, депутати проголосували за низку постанов про відзначення пам'ятних дат: 300-річчя з дня народження Івана Григоровича-Барського, 200-річчя з дня народження Семена Гулака-Артемовського, 100-річчя з дня народження Василя Свиди, 150-річчя з дня народження Євгена Петрушевича, 240-річчя з дня народження Василя Каразіна, 190-річчя з дня народження Костянтина Ушинського, 110-річчя з дня народження Наталі Забіли, 120-річчя з дня народження Василя Василька, 150-річчя з дня народження Владислава Городецького, 110-річчя з дня народження Бориса Гмирі, 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської.

Парламент також підтримав постанову про відзначення 1025-річчя заснування міста Лубни Полтавської області, 70-річчя Національного заслуженого академічного українського народного хору ім.Грігорія Вєрьовки й 100-річчя Національної музичної академії ім.Чайковського.

Дивіться також:

Янукович про Сталіна: "Тота-тота-тоталіризм"

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Що означає слово "шлепер"? СКАНИ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.