Москвичі думають, що Куликовська битва - це Друга світова. ВІДЕО

З нагоди Дня Перемоги російський телеканал "Дождь" зробив експеримент - провів опитування на вулицях Москви на тему історії Другої світової війни. Результати викликали скандал.

Питання перехожим ставили каверзні та з відвертим сарказмом, пише "Газета.ua".

Так, ведучий на повному серйозі запитував яка битва у Другій світовій стала вирішальною - Куликовська чи бій на Чудському озері, коли німці втопилися у важких обладунках під льодом.

Також журналіст запитував, хто зробив у розгром нацистів більший внесок - Жуков чи Барклай де Толлі, а також чи справедливо, що Австралія за результатами Другої світової війни належить Угорщині. Багато людей вагалися або уникали відповіді.

Відео вже викликало резонанс у мережі.

Користувачі поділилися на тих, хто з жахом обурюєтья неосвіченості росіян і тих, хто звинуватив канал "Дождь" у фальсифікації - мовляв усі правильні відповіді були просто вирізані при монтажі.

Дивіться також:

"Русское единство": Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО

12% британської молоді впевнені, що Ватерлоо - це Перша світова війна

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Інші матеріали за темою "День Перемоги"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.