Збирають підписи під Універсальною декларацією про архіви

Міжнародна рада архівів проводить збір підписів на підтримку Універсальної декларації про архіви.

Як відомо, Декларація була розроблена спеціальною робочою групою Міжнародної ради архівів за зразком "Декларації про архіви Квебеку". Вона була ухвалена в листопаді 2011 року на 36 сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО.

Документ задуманий в якості основи для стимулювання та підтримки архівів і архівної професії. Декларація є важливим кроком у поліпшенні розуміння і усвідомлення актуальної ролі архівів серед широкої громадськості та осіб, які приймають рішення.

Декларація визначає унікальну якість, необхідність та різноманітність архівів; визнає роль архівістів та колективну відповідальність сучасного суспільства.

Важливими складовими документа є зобов’язання щодо достатнього фінансування архівної галузі, збереження документів та доступу усіх бажаючих до архівів.

 

Дана декларація доступна на 29 мовах. Переклад на українську мову в березні 2013 року здійснили Аліна Шпак – заступник директора Центру досліджень визвольного руху та Олексій Погорелов – генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси.

З 2125 підписантів (станом на 14.05.2013 року) найбільше підписантів з Італії та Франції (майже по 20 % з кожної країни). Третє місце з 15,5 % посідає Канада.

Україна разом з Польщею ділить 17-18 місце, маючи в активі 13 голосів, що становить 0,61 %. Це в переважній більшості представники Інституту історії України Національної академії наук України та Центру досліджень визвольного руху.

Підписати Декларацію он-лайн можна тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.