АНОНС: телевізійна "Істправда" - про Скоропадського та жінок в УПА

14 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про останнього в історії України гетьмана - Павла Скоропадського. І про значимість цієї постаті в історії нашої держави.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 - програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість:

- чому радянські спецслужби фізично знищували емігрантів з України, які плекали надію відновити на Вітчизні державний устрій у формі Гетьманату?

- звідки українці запозичили ідею відзначення Дня Матері і чи можна його вважати святом для всіх жінок?

- чи можна вважати, що без участі українського жіноцтва національно-визвольний рух на українських землях з 30-их років і аж до "перестройки" Горбачова не мав би шансів жодних шансів на успіх?

- що знають кияни про оповитий пеленою таємничості народ караїмів, які вже багато століть живуть в Україні.

- унікальне відео, яке зафіксувало перший студійний виступ нині улюбленця мільйонів (і не лише в Україні) поціновувачів якісної рок-музики Святослава Вакарчука. Як виглядав (і звучав) перший в історії "Океану Ельзи" концерт unplugged, коли лідерові цієї капели було лише 20 років?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.