У Львові говоритимуть про геополітичне перепланування світу у 1945-му

У Львові відбудеться розмова на тему "Що сталось після 9 травня 1945 р.? (Про геополітичне перепланування світу та українське питання у післявоєнний період)".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".

У розмові братимуть участь:

Андрій Козицький – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівськоно національного університету ім. І. Франка;

Микола Посівнич – президент благодійного громадського фонду "Літопис УПА" ім. В. Макара;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

На зустрічі історики дискутуватимуть на теми:

- Потсдамська конференція: історія переможців та переможених

- Холодна війна: порівняльний аналіз розвитку капіталістичних та комуністичних держав

- Демократичні ідеї у тоталітарному суспільстві

- Національне питання у післявоєнній Європі.

 

Час і місце заходу: вівторок, 14 травня, о 18:00 у львівській книгарні "Є" (просп. Свободи, 7).

"Історичі діалоги" – проект, який передбачає зустрічі істориків, дискусії між ними, проведення лекцій, а також публікації на історичні теми. Зокрема, за рік відбулись такі зустрічі: "Стереотипи та міфи про ОУН: минуле і сьогодення", "60-ники: дисидентський рух чи національно-визвольна боротьба?", "УПА: непрості питання".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.