У Львові говоритимуть про геополітичне перепланування світу у 1945-му

У Львові відбудеться розмова на тему "Що сталось після 9 травня 1945 р.? (Про геополітичне перепланування світу та українське питання у післявоєнний період)".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".

У розмові братимуть участь:

Андрій Козицький – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівськоно національного університету ім. І. Франка;

Микола Посівнич – президент благодійного громадського фонду "Літопис УПА" ім. В. Макара;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

На зустрічі історики дискутуватимуть на теми:

- Потсдамська конференція: історія переможців та переможених

- Холодна війна: порівняльний аналіз розвитку капіталістичних та комуністичних держав

- Демократичні ідеї у тоталітарному суспільстві

- Національне питання у післявоєнній Європі.

 

Час і місце заходу: вівторок, 14 травня, о 18:00 у львівській книгарні "Є" (просп. Свободи, 7).

"Історичі діалоги" – проект, який передбачає зустрічі істориків, дискусії між ними, проведення лекцій, а також публікації на історичні теми. Зокрема, за рік відбулись такі зустрічі: "Стереотипи та міфи про ОУН: минуле і сьогодення", "60-ники: дисидентський рух чи національно-визвольна боротьба?", "УПА: непрості питання".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.