У Франції влада знищила неоготичну церкву. ВІДЕО

У французькому місті Аббевілль (Пікардія) з ініціативи місцевої влади знищено неоготичну церкву Сен-Жак XIX сторіччя.

Про це повідомляє АrtТribune.

"Мер Аббевілля Ніколя Дюмон отримав, що хотів, - пише видання. - Він ані кроку не зробив, щоб зупинити руйнування церкви". Внаслідок цього неоготична споруда була доведена до аварійного стану, а сьогодні її "розібрали".

Ось як виглядяє розбирання:

Відеo: FB Francois Lariviere

Знищення церкви Святого Якова відбулося з санкції депутатів міської ради, які провели закрите голосування щодо долі храму.

80% Аббевілля було зруйновано під час Другої світової війни, і Сен-Жак - одна з небагатьох пам'яток регіону, яка не постраждала. "Що не зробили німецькі бомби, зробила байдужість влади", - зазначає видання.

У сумній долі храму звинувачують також міністерство культури Франції, яке не включило Сен-Жак у список історичних пам'яток.

Як відомо, у березні 2013 року, незважаючи на протести громадськості, було знесено частину Берлінського муру.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.