У Бабиному Яру встановлять пам’ятник Олені Телізі

КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА 28 березня уклала угоду на придбання моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 мільйона гривень.

Скульптуру придбають у підприємця Олександри Рубан, пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Скульптурну композицію мають відлити з бронзи і встановити на території меморіального комплексу "Бабин Яр". Завершити роботи повинні упродовж місяця.

Тендер провели за неконкурентною процедурою "закупівля у одного учасника", оскільки йдеться про придбання мистецького твору – об’єкту права інтелектуальної власності.

Як відомо, пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 році затвердило проект Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

У бюджеті Київської міської адміністрації на 2008 рік було передбачено 900 тисяч гривень на скульптурну групу, але її так і не встановили.

Олександра Рубан – київський скульптор, дочка відомого скульптора-анімаліста Юрія Рубана. Її роботи зберігаються в 11 українських музеях, академії образотворчого мистецтва Росії, у Міжнародному парку скульптури Китаї, а також у приватних колекціях України, Франції, Швеції, Швейцарії, Англії, Німеччини, США та Ізраїлю.

Більше про Олену Телігу читайте в розділі "Тексти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.