Спецпроект

Караваджо і Єврейський музей в Росії стали подіями року

Видання про мистецтво The Art Newspaper Russia назвало лауреатів своєї першої премії, яка вручається у п'яти номінаціях - "Виставка року", "Музей року", "Книга року", "Реставрація" і "Особистий внесок".

Про це пише news.mail.ru.

Виставкою року визнано проект "Караваджо. Картини із зібрань Італії та Ватикану" в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна. На наймасштабнішій виставці Караваджо за межами Італії було показано всього 11 картин, але це не так уже й мало, враховуючи, що його творів збереглося небагато і практично всі вони знаходяться в італійських музеях, які вкрай неохоче з ними розлучаються.

Музеєм року визнаний відкритий на місці "Гаража", який переїхав в Парк Горького, Єврейський музей та центр толерантності, присвячений історії єврейського народу і пам'яті жертв голокосту. Відвідувачі музею вже оцінили його широкі експозиційні можливості і сучасні мультимедійні технології, а незабаром туди може бути передана скандальна бібліотека Шнеєрсона. Крім того, в кінці року там пройде масштабна виставка Енді Уорхола.

Книгою року став черговий том дослідницької праці "Історія російського мистецтва", створенням якого займається Державний інститут мистецтвознавства. Він присвячений культурі початку XIX століття, періоду, відомого також як "пушкінська епоха" і епоха російського ампіру.

Премію за особистий внесок розділять нові власники віденської ярмарки сучасного мистецтва Viennafair Дмитро Аксьонов та Сергій Скатерщіков. Перший ярмарок під їх керівництвом вже пройшов восени минулого року.

Лауреати отримають статуетки у вигляді складених в годинну і хвилинну стрілки Спаської башти і Біг Бена (натяк на походження газети - штаб-квартира видання The Art Newspaper знаходиться в Лондоні).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.