Азаров вважає, що жалоба на День Перемоги - ознака нацизму

Оголошення Львівською й Івано-Франківською міськрадами 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні шкодить євроінтеграції України.

Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров журналістам у Києві у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Міськради ухвалюють рішення, які виходять за рамки їхньої компетенції. Хто їм дозволив установлювати чи скасовувати суспільно-національні свята?", - обурився він.

"У жодній європейській країні таке неможливо. Про яку євроінтеграцію говорити там, де органи самоврядування порушують чинну Конституцію й законодавство?", - заявив Азаров.

Прем'єр упевнений, що 9 травня "завжди було і буде великим святом", оскільки ця перемога заклала основи розвитку цивілізації на десятиріччя вперед.

"У нас є День жалоби. Це 22 червня, коли на нас звалилося таке страшне лихо, і тому в цей день ми схиляємо голови і тужимо", - зазначив Азаров.

"А 9 травня було, є й буде великим святом. І нікому не дозволено самостійно змінювати рішення, ухвалені на державному рівні", - заявив він.

"Ще одне хочу сказати – так, вони тужать, бо є духовними спадкоємцями цієї людиноненависницької ідеології, і тому ми зробимо все, щоб ці паростки нацизму в нашій країні не проростали", - пригрозив Азаров.

Як відомо, 25 квітня Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні й заборонила розміщувати символіку неіснуючих і невизнаних держав (воєнізованих формувань) на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в Івано-Франківську.

Аналогічне рішення увалила Львівська міськрада.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.