У ЛЬВОВІ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ СОБОР СВЯТОГО ЮРА

Біля церкви Юра у Львові може з’явитися величезна будівля, яка закриє храм з вул. Городоцької.

ТзОВ "Розвиток нерухомості" хоче розпочати будівництво житлово-офісного комплексу на Святоюрській горі у Львові і подало до суду на Львівську міську раду, яка нібито затягує із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, повідомляє Вголос.

У позові йдеться про ділянку на Святоюрській горі за адресою вул. Озаркевича, 4 - поруч із внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО собором Святого Юра. Саме на цій площі планують збудувати житлово-офісний комплекс.

Галицький районний суд м. Львова (головуюча Городецька Л.М.) вирішив, що Львівська міськрада незаконно не приймала рішення по зверненнях ТзОВ "Розвиток нерухомості" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,45 в оренду терміном на 10 років.

За словами начальника юридичного управління Львівської міськради Гелени Пайонкевич, міськрада подаватиме апеляцію на це рішення суду.

Пайонкевич запевнила, що жодного конфлікту чи упередженого ставлення до ТзОВ "Розвиток нерухомості" у ЛМР немає. Міськрада просто вимагає, аби земельна документація була впорядкована належним чином та були зняті всі спори.

"Необхідно враховувати, що поруч розташований собор св. Юра і для нас важливо, аби при вирішенні цього питання були враховані інтереси усіх суміжних користувачів", – сказала представниця міськради Гелена Пайонкевич.

Земельну ділянку, на яку претендує забудовник, разом з історичною будівлею Народної лічниці [лікарні] придбав митрополит Андрей Шептицький за власні кошти. Митрополита запросили стати опікуном, але він також передав та обладнав своїм коштом для лікарні дім на узбіччі Святоюрської гори (нині вул. Озаркевича, 4).

Ініціатором створення Народної лічниці був лікар Євген Озаркевич. За задумом Озаркевича, Лічниця мала стати центром української медичної науки, а в перспективі — базою для медичного факультету Львівського українського університету.

Також на цій земельній ділянці є поховання невідомих львів'ян (їхні тіла були знайдені на вулицях міста і поховані сестрами-монахинями, працівницями шпиталю митрополита Шептицького під час військових дій 1944 року).

Архикатедральний собор Святого Юра — греко-католицький собор Галицької митрополії, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Як відомо, у квітні 2013 року суд у Києві зобов'язав міську владу віддати ділянку для будівництва висотки прямо під стінами Софії - частині Світової спадщини ЮНЕСКО.

Улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.