У Києві презентують книгу про п'ятьох Чорних Воронів

У Києві відбудеться презентація нової книжки Романа Коваля "Чорний Ворон: п’ять біографій".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Нова книга - це збірка документальних нарисів про отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон і боролися за інтереси селянства в добу Української Народної Республіки.

У кожного з Чорних Воронів своя доля, але історики та краєзнавці часом творять збірний образ, вносячи плутанину, тож автор і вирішив подати ці біографії окремою книжечкою в надії, що тепер не буде плутанини.

Ось назви розділів книжки: "Чорний Ворон з Піщаного Броду", "Чорний Ворон із Жовтих Вод", "Чорний Ворон із-під Товмача", "Чорний Ворон із Криворіжжя", "Чорний Ворон з Поділля".

Автор художнього роману "Залишенець" Василь Шкляр за прототип свого головного героя взяв біографію Івана Яковича Чорноусова – Чорного Ворона з-під Товмача.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 18:00 у Києві в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, буд. 12).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.