Спецпроект

В Калузі відкрили музей борця за свободу Кавказу від Росії

Меморіальна кімната-музей імама Чечні і Дагестану Шаміля відкрилася у краєзнавчому музеї Калуги.

Про це пише islamnews.ru.

Дагестанське представництво подарувало музею килим із портретом імама Шаміля, інкрустовану шаблю, вазу унцукульських майстрів і старовинний дагестанський глечик.

На честь пам'ятної події було організовано виставку ремесел кращих майстрів Дагестану і Кавказу, що включає більше 80 експонатів, а саме: великі мідні підноси XVIII століття, килими, старовинна зброя, національний одяг і жіночі прикраси.

"Перлиною" виставки став екземпляр Корану в дерев'яній скриньці.

Імам Шаміль (1797-1871) - керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу під час Кавказької війни (1817-1864). 1834 року проголошений імамом, об’єднав Західний Дагестан і Чечню, потім і Черкесію в теократичну державу Імамат.

Взятий у полон 1859 року, засланий до Калузької губернії разом із родиною. Тут духовний і політичний лідер кавказьких народів провів дев'ять років, названих істориками "калузьким періодом" його життя.

У цей час відбувається спілкування імама Шаміля з місцевими жителями, яке, як наголошували присутні на відкритті музею, нібито перетворило його з супротивника Росії в переконаного миротворця.

Після Калуги переїхав жити до Києва. За переказами, київські студенти кидали до карети Шаміля зошити з переписаною від руки Шевченковою поемою "Кавказ". З Києва вирушив в Мекку для здійснення хаджу, де помер в 1871 році.

Дивіться також:

Палац Мазепи у Росії. Тут жив Шаміль. ФОТО

Як царський уряд зачищав Кавказ від корінного населення

Чеченці на війні. Як кавказці воювали проти Гітлера

Інші матеріали за темою "Кавказ"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.