Спецпроект

Ермітаж і музей ім. Пушкіна в Москві посварилися

У російському музейному світі почалася нова хвиля протистояння двох найбільших музеїв країни. Ермітаж і ДМІІ ім. Пущкіна по-різному ставляться до ідеї відтворення Музею сучасного західного мистецтва.

Про це пише mr7.ru.

Директор ДМІІ на прямій лінії з Путіним зажадала відновити зруйнований в радянські роки музей. Але для цього потрібно вилучити колекції картини і з музею ім. Пушкіна, і з Ермітажу. Директор петербурзького музею Михайло Піотровський категорично проти цього.

Пряма лінія з президентом Росії Володимиром Путіним винесла сміття з музейної хати на всеросійське обговорення. У музейному світі почалася нова хвиля розбіжностей між двома головними російськими скарбницями світового мистецтва - Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна в Москві. Директор московського музею в черговий раз заявила про бажання відтворити зруйнований в радянські роки Музей сучасного західного мистецтва. Щоб розуміти, в чому суть спору, потрібно звернутися до історії проблеми.

На початку минулого століття меценати Сергій Щукін і Іван Морозов зібрали колекції західного живопису. Збори вийшло чудовим - полотна Дега, Мане, Пісарро, Тулуз-Лотрека, Ван-Гога, Гогена, Ренуара та багатьох інших. Переоцінити їх внесок у розвиток вітчизняного мистецтва неможливо. Російський авангард народився після знайомства вітчизняних живописців з творами імпресіоністів, постімпресіоністів, фовістів і кубістів. У 1918 році колекцію націоналізували. Так і народилися Перший і Другий музеї нової західної живопису. Їх розташували в особняках Щукіна і Морозова. Через десять років колекцію зібрали в одному місці - в особняку Морозова: владі знадобився будинок Щукіна для інших цілей. Потім колекції стали змінюватися. Частина полотен Музею нового західного мистецтва відправили до Ермітажу, натомість з Петербурга надіслали інші картини. Деякі шедеври і зовсім продали. Картину Ван Гога "Нічне кафе" купили закордонні поціновувачі мистецтва. У 1948 році Музей нового західного мистецтва закінчив своє існування за указом Сталіна. Полотна поділили між Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.