Спецпроект

Ермітаж і музей ім. Пушкіна в Москві посварилися

У російському музейному світі почалася нова хвиля протистояння двох найбільших музеїв країни. Ермітаж і ДМІІ ім. Пущкіна по-різному ставляться до ідеї відтворення Музею сучасного західного мистецтва.

Про це пише mr7.ru.

Директор ДМІІ на прямій лінії з Путіним зажадала відновити зруйнований в радянські роки музей. Але для цього потрібно вилучити колекції картини і з музею ім. Пушкіна, і з Ермітажу. Директор петербурзького музею Михайло Піотровський категорично проти цього.

Пряма лінія з президентом Росії Володимиром Путіним винесла сміття з музейної хати на всеросійське обговорення. У музейному світі почалася нова хвиля розбіжностей між двома головними російськими скарбницями світового мистецтва - Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна в Москві. Директор московського музею в черговий раз заявила про бажання відтворити зруйнований в радянські роки Музей сучасного західного мистецтва. Щоб розуміти, в чому суть спору, потрібно звернутися до історії проблеми.

На початку минулого століття меценати Сергій Щукін і Іван Морозов зібрали колекції західного живопису. Збори вийшло чудовим - полотна Дега, Мане, Пісарро, Тулуз-Лотрека, Ван-Гога, Гогена, Ренуара та багатьох інших. Переоцінити їх внесок у розвиток вітчизняного мистецтва неможливо. Російський авангард народився після знайомства вітчизняних живописців з творами імпресіоністів, постімпресіоністів, фовістів і кубістів. У 1918 році колекцію націоналізували. Так і народилися Перший і Другий музеї нової західної живопису. Їх розташували в особняках Щукіна і Морозова. Через десять років колекцію зібрали в одному місці - в особняку Морозова: владі знадобився будинок Щукіна для інших цілей. Потім колекції стали змінюватися. Частина полотен Музею нового західного мистецтва відправили до Ермітажу, натомість з Петербурга надіслали інші картини. Деякі шедеври і зовсім продали. Картину Ван Гога "Нічне кафе" купили закордонні поціновувачі мистецтва. У 1948 році Музей нового західного мистецтва закінчив своє існування за указом Сталіна. Полотна поділили між Ермітажем і ДМІІ ім. Пушкіна.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.