Зі шведської переклали книгу про Мазепу

У Києві відбулася презентація української версії книги "Мазепа" історика Богдана Кентржинського.

За словами видавців та експертів, вона  є першим кроком до "повернення" визначного українця Кентржинського на батьківщину, повідомляє "День".

Український історик Богдан Кентржинський тривалий час прожив у Швеції. У своїй книжці історію українського гетьмана він описує на тлі європейської та світової політики.

Уперше книга була видана 1962 року у Швеції, але досі української версії "Мазепи" не було. тепер її видала "Темпора" за сприяння Шведської асоціації письменників та синів Кентржинського.

"Можна відкинути, наприклад, примітки, додати кілька діалогів, злегка відредагувати і вона цілком буде читатися як [художній] роман завдяки тому, що сам Кентржинський підходив до історичних подій крізь психологічну призму", – зазначив перекладач Олег Король.

Історик Олександр Кучерук розповідає, що Богдан Кентржинський народився у 1919 році у Рівному і походив із шляхетської родини, багато вчився: у Варшаві, Осло та, зокрема, в Берліні, де почав співпрацювати з Українським національним об’єднанням, а у 1930-х активно співпрацював із ОУН.

У 1941 Кентржинський змушений був виїхати до Скандинавії, де перекладав українською твори фінських і шведських авторів.

"Під час війни він опублікував добрих 800 статей, які стосуються України. Це величезна кількість для однієї людини. Заснував газету "Українець у Фінляндії". Після війни створив Українське інформаційне бюро, Український академічний клуб, знайомиться і входить у наукове середовище та починає збирати матеріали про Мазепу", – зауважує історик.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.