Зі шведської переклали книгу про Мазепу

У Києві відбулася презентація української версії книги "Мазепа" історика Богдана Кентржинського.

За словами видавців та експертів, вона  є першим кроком до "повернення" визначного українця Кентржинського на батьківщину, повідомляє "День".

Український історик Богдан Кентржинський тривалий час прожив у Швеції. У своїй книжці історію українського гетьмана він описує на тлі європейської та світової політики.

Уперше книга була видана 1962 року у Швеції, але досі української версії "Мазепи" не було. тепер її видала "Темпора" за сприяння Шведської асоціації письменників та синів Кентржинського.

"Можна відкинути, наприклад, примітки, додати кілька діалогів, злегка відредагувати і вона цілком буде читатися як [художній] роман завдяки тому, що сам Кентржинський підходив до історичних подій крізь психологічну призму", – зазначив перекладач Олег Король.

Історик Олександр Кучерук розповідає, що Богдан Кентржинський народився у 1919 році у Рівному і походив із шляхетської родини, багато вчився: у Варшаві, Осло та, зокрема, в Берліні, де почав співпрацювати з Українським національним об’єднанням, а у 1930-х активно співпрацював із ОУН.

У 1941 Кентржинський змушений був виїхати до Скандинавії, де перекладав українською твори фінських і шведських авторів.

"Під час війни він опублікував добрих 800 статей, які стосуються України. Це величезна кількість для однієї людини. Заснував газету "Українець у Фінляндії". Після війни створив Українське інформаційне бюро, Український академічний клуб, знайомиться і входить у наукове середовище та починає збирати матеріали про Мазепу", – зауважує історик.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії

Шокований наступом нацистів, Сталін був готовий запропонувати Гітлеру мир: Вячеслав Молотов під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Натомість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".