9 травня танків у Києві не буде. Підніматимуть державний прапор

9 травня у столиці відбудеться низка загальноміських заходів до Дня Перемоги, але параду військової техніки не буде.

За повідомленням Київської міськдержадміністрації, День Перемоги розпочнеться з Ритуалу Пам’яті – покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Вічної Слави, а також до пам’ятника героям-танкістам, стели Перемоги, пам’ятника генерала армії Миколи Ватутіна.

У Національному палаці мистецтв "Україна" для ветеранів війни та праці, представників громадськості з регіонів України відбудеться урочистий концерт зірок української сцени.

Крім того, о 9:00 на Майдані Незалежності розпочнеться церемонія підняття Державного прапора України за участю міністра оборони Павла Лебедєва.

Хрещатиком пройдуть військові оркестри. Також відбудеться військово-історична хода МГО "Червона зірка".

З 11:00 на головній площі країни розпочнеться творчий марафон – виступи колективів з усіх областей України, які триватимуть протягом усього дня.

О 20:00 відбудеться святкова концертна програма Київського муніципального духового оркестру, після якого виступатиме колектив Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, а також Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України.

Завершиться святкування Дня Перемоги феєрверком о 21:45.

На території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни" 9 травня відбудеться церемонія запалення Вогню Слави та покладання гірлянди Військової слави "Вклонімося великим тим рокам!".

Там також запланована концертна програма "Пісні Перемоги".

Після урочистостей за частуванням "солдатською кашею" ветерани матимуть можливість поспілкуватися з фронтовими товаришами.

Цього року відзначається 68 річниця завершення Великої Вітчизняної Війни.

КМДА нагадує, що до цієї дати майже 77 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань отримають одноразову адресну матеріальну допомогу на загальну суму близько 37,2 млн. грн.

УП.Київ

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.