Спецпроект

У Ялті відзначають 400-річчя дому Романових. ФОТО

У Лівадійському палаці-музеї, колишній резиденції останнього російського імператора Миколи II, відбулося відкриття виставки "Династія Романових в історії Криму".

Про це повідомляє прес-центр Ялти.

На виставці представлені репродукції, графічні та живописні роботи, книги, документи, елементи одягу, домашнього начиння із запасників шести кримських музеїв і Лівадійського палацу. З експонатів відзначають генеалогічне древо Романових, датоване XIX століттям, і копія указу Катерини II про приєднання Криму до Росії турецькою мовою.

Як зазначила ініціатор і головний організатор виставки хранителька Лівадійського палацу-музею Людмила Тихонова, всього експонується понад 200 робіт, кожна з яких по-своєму унікальна.

Директор Лівадійського палацу-музею Лариса Декушева подякувала керівництву кримських музеїв за допомогу в організації експозиції і уточнила, що виставка працюватиме до 31 жовтня.

Лівадійський музей

У рамках святкування 400-річчя Будинку Романових журналістам презентували новий ексклюзивний екскурсійний маршрут "Подорож царським ліфтом".

Як розповіла завідувачка науково-методичним відділом Лівадійського палацу-музею Валентина Шведова, ліфт був встановлений в 1911 році ялтинським архітектором Миколою Красновим і був проведений німецькою фірмою. Це один перших ліфтів у Криму. Вантажопідйомність ліфта 290 кілограмів, і вміщає він 2-3 людини, тому перевезення він здійснюватиме за попереднім замовленням туристичних фірм, а сам маршрут стане вечірнім.

"На початку екскурсії туристи отримають невелику історичну довідку про палац, а потім піднімуться на ліфті на дах палацу, де матимуть можливість помилуватися в телескоп на краси Ялти, після чого їм розкажуть про створення і розвиток нашого міста", - розповіла Шведова.

 

Реставратори залишили ліфт у первозданному вигляді, зберігши кнопки виклику і дерев'яну обшивку. До відкриття цього маршруту в Лівадійському палаці готувалися більше трьох років. Головною заковикою були технічні моменти. Офіційно новий маршрут буде відкритий з 1 травня.

Крім того в рамках святкових заходів у Лівадійському палаці-музеї було організовано театралізовану виставу "Романови в особах". А 24 та 25 квітня КРУ "Лівадійський палац-музей" спільно з КРУ "Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник" проведуть міжнародну наукову конференцію "Романови і Крим". 

На розгляд науковців-учасників конференції запропоновані наступні теми: історія династії Романових; святкування 300-річчя Російського імператорського дому в 1913 році; палаци і маєтки царської сім'ї; сім'ї російських імператорів та їх перебування в Криму; вплив царської сім'ї на розвиток Таврійської губернії; історія Лівадійського маєтку; історія, архітектура, краєзнавство і культура Криму; нащадки Романових за кордоном тощо.

 

25 квітня в Масандрівському палаці-музеї відбудеться презентація виставки "Дім Романових в гравюрах і літографіях XVII-XIX ст.".

Як відомо, у 2012 році на заводі шампанських вин у селищі Новий Світ (Судакська міськрада) відкрили пам'ятник імператору Миколі ІІ і князю Леву Голіцину.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.