Спецпроект

У Ялті відзначають 400-річчя дому Романових. ФОТО

У Лівадійському палаці-музеї, колишній резиденції останнього російського імператора Миколи II, відбулося відкриття виставки "Династія Романових в історії Криму".

Про це повідомляє прес-центр Ялти.

На виставці представлені репродукції, графічні та живописні роботи, книги, документи, елементи одягу, домашнього начиння із запасників шести кримських музеїв і Лівадійського палацу. З експонатів відзначають генеалогічне древо Романових, датоване XIX століттям, і копія указу Катерини II про приєднання Криму до Росії турецькою мовою.

Як зазначила ініціатор і головний організатор виставки хранителька Лівадійського палацу-музею Людмила Тихонова, всього експонується понад 200 робіт, кожна з яких по-своєму унікальна.

Директор Лівадійського палацу-музею Лариса Декушева подякувала керівництву кримських музеїв за допомогу в організації експозиції і уточнила, що виставка працюватиме до 31 жовтня.

Лівадійський музей

У рамках святкування 400-річчя Будинку Романових журналістам презентували новий ексклюзивний екскурсійний маршрут "Подорож царським ліфтом".

Як розповіла завідувачка науково-методичним відділом Лівадійського палацу-музею Валентина Шведова, ліфт був встановлений в 1911 році ялтинським архітектором Миколою Красновим і був проведений німецькою фірмою. Це один перших ліфтів у Криму. Вантажопідйомність ліфта 290 кілограмів, і вміщає він 2-3 людини, тому перевезення він здійснюватиме за попереднім замовленням туристичних фірм, а сам маршрут стане вечірнім.

"На початку екскурсії туристи отримають невелику історичну довідку про палац, а потім піднімуться на ліфті на дах палацу, де матимуть можливість помилуватися в телескоп на краси Ялти, після чого їм розкажуть про створення і розвиток нашого міста", - розповіла Шведова.

 

Реставратори залишили ліфт у первозданному вигляді, зберігши кнопки виклику і дерев'яну обшивку. До відкриття цього маршруту в Лівадійському палаці готувалися більше трьох років. Головною заковикою були технічні моменти. Офіційно новий маршрут буде відкритий з 1 травня.

Крім того в рамках святкових заходів у Лівадійському палаці-музеї було організовано театралізовану виставу "Романови в особах". А 24 та 25 квітня КРУ "Лівадійський палац-музей" спільно з КРУ "Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник" проведуть міжнародну наукову конференцію "Романови і Крим". 

На розгляд науковців-учасників конференції запропоновані наступні теми: історія династії Романових; святкування 300-річчя Російського імператорського дому в 1913 році; палаци і маєтки царської сім'ї; сім'ї російських імператорів та їх перебування в Криму; вплив царської сім'ї на розвиток Таврійської губернії; історія Лівадійського маєтку; історія, архітектура, краєзнавство і культура Криму; нащадки Романових за кордоном тощо.

 

25 квітня в Масандрівському палаці-музеї відбудеться презентація виставки "Дім Романових в гравюрах і літографіях XVII-XIX ст.".

Як відомо, у 2012 році на заводі шампанських вин у селищі Новий Світ (Судакська міськрада) відкрили пам'ятник імператору Миколі ІІ і князю Леву Голіцину.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.