У Києві відкрили парк імені Алієва. За $4 млн, з wi-fi і охороною. ФОТО

У Києві на вулиці Глибочицькій, поблизу посольства Азербайджану в Україні, відкрили парк імені колишнього президента цієї держави Гейдара Алієва.

Його зводила азербайджанська державна нафтова компанія SOCAR, повідомляє "Газета.ua".

На п'яти сотках знаходиться пам'ятник Гейдару Алієву. Задня частина парку нагадує стіну фортеці Баку — символ історичної частини міста. Там вона має протяжність 600 м і є бакинською пам'яткою архітектури.

 Фото: the-village

Центральна композиція парку — єдина в світі копія легендарного килима "Шейх Сафі". Її виклали із муранського скла та кераміки. Оригінал знаходиться в лондонському Музеї Вікторії й Альберта вже більше 200 років.

По килимовій композиції стікає вода, яка переходить у водоспад.

 

В парку висаджені магнолії, клени, тиса, айва, барбарис. На схилі з квітів викладена карта Азербайджану. Загалом у парк компанія SOCAR вклала $4 млн.

 

"Ми працювали над цим проектом два роки. Парк працюватиме тут зранку до ночі, - розповів Ельчін Мамєдов, голова представництва SOCAR в Україні. - Охорона гарантуватиме безпеку киянам. Все буде забезпечено, щоб кияни відпочивали, безкоштовний wi-fi. Над освітленням працювали українські та італійські дизайнери. Тут кожна композиція, кожне дерево освітлюється".

Також він повідомив, що цього року компанія планує збудувати в Києві до ста заправок.

 Пам'ятник Гейдару Алієву стоїть на Глибочицькій з 2004 року. Фото: gazeta.ua

Представники будівельної компанії, яка виконувала замовлення, розповіли, що дерева для парку привезли із Німеччини, Італії. Щоб покрити землю, привезли 18 фур газонної трави. Парк буде відкритий щодня, з 8.00 до 24.00 та охоронятиметься цілодобово. Біля кожного об'єкту парку встановлено камери спостереження.

Гейдар Алієв (1923-2003) - перший секретар ЦК КП Азербайджану, керівник КГБ Азербайджанської РСР, перший заступник голови Ради Міністрів СРСР. У 1987 році пішов у відставку із займаної посади. Член КПРС з 1945 до 1991 року.

У 1992 році заснував партію "Новий Азербайджан" (досі при владі на чолі с сином Алієва Ільхамом). Двічі (1993, 1998) був обраний президентом Азербайджану.

Інші матеріали за темою "Топоніміка"

Інші матеріали за темою "Азербайджан"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.