Спецпроект

Морський музей в Гонконзі знову приймає відвідувачів

У Гонконгу після реконструкції відкрився Морський музей, розташований на пірсі № 8 (Central Ferry Pier No. 8) у самому серці ділової частини міста.

Про це пише travel.ru.

У виставкових залах відвідувачі можуть побачити стародавні човни і кораблі, піратські галеони, а також інтерактивні моделі сучасних суден і портів, повідомляє управління з туризму Гонконгу.

У музеї зібрані також колекції кераміки, тематичної живопису та фотографії. Експозиція розповідає про розвиток світового судноплавства, про історію мореплавання в Китаї, що нараховує 2 тисячі років, а також про становлення Гонконгу як великого порту і морського центру.

Морський музей Гонконгу працює з 9:50 до 17:30 з понеділка по п'ятницю та з 10:00 до 19:00 у вихідні. Вхідний квиток коштує 30 гонконгських доларів (близько $ 4) для дорослих і 15 гонконзьких доларів ($ 2) для осіб молодше 18 і старше 60 років.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.