Спецпроект

Морський музей в Гонконзі знову приймає відвідувачів

У Гонконгу після реконструкції відкрився Морський музей, розташований на пірсі № 8 (Central Ferry Pier No. 8) у самому серці ділової частини міста.

Про це пише travel.ru.

У виставкових залах відвідувачі можуть побачити стародавні човни і кораблі, піратські галеони, а також інтерактивні моделі сучасних суден і портів, повідомляє управління з туризму Гонконгу.

У музеї зібрані також колекції кераміки, тематичної живопису та фотографії. Експозиція розповідає про розвиток світового судноплавства, про історію мореплавання в Китаї, що нараховує 2 тисячі років, а також про становлення Гонконгу як великого порту і морського центру.

Морський музей Гонконгу працює з 9:50 до 17:30 з понеділка по п'ятницю та з 10:00 до 19:00 у вихідні. Вхідний квиток коштує 30 гонконгських доларів (близько $ 4) для дорослих і 15 гонконзьких доларів ($ 2) для осіб молодше 18 і старше 60 років.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.