Спецпроект

Музей історії Києва поповнився новими роботами

Фондова колекція Музею історії міста Києва поповнилася новими творами сучасних майстрів. Серед них 4 картини художника Юрія Єрмоленко, написані ним портрети видатних киян - Бориса Патона, Миколи Амосова, Олександр Архипенко та Ігоря Сікорського.

Про це пише bagnet.org.

Також в новій колекції - робота одного з кращих акварелістів колишнього СРСР Юрія Химича "Вид на Ближні Печери" (1955 р.) і дві роботи відомого київського живописця В.Чернікова: "Київ - місто світлої мрії" (1967 р.) і "Київський бульвар" (1966 р.).

Як зазначив заступник голови КМДА Віктор Корж: "Захід і взагалі реалізація проекту "Київ назавжди. Kyiv forever" стали можливими завдяки столичним меценатам. Приємно, що поціновувачі сучасного мистецтва піклуються про культурну спадщину рідного міста". "Головним завданням і основною метою проекту є примноження колекції музею кращими творами сучасних майстрів. Адже за останні десятиліття фонди музею майже не поповнювалися новими картинами художників, які створюють мальовничий новітній літопис Києва. З цією метою міська влада звернулася до активних меценатів, небайдужих до культури і історичної спадщини, з проханням підтримати проект і придбати в подарунок Музею історії міста Києва картини сучасних художників. І ми дуже вдячні Олександру Фельдману, Федору Зернецькому та Ігорю Понамарчуку за придбані для фондів музею твори. Це дозволить збагатити музейне спадщина і розвивати музейну колекцію ", - зазначила директор Департаменту культури Світлана Зоріна.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.