У Львові до Дня Перемоги охоронятимуть усі пам'ятники

Правоохоронці Львівщини з 7 травня візьмуть під охорону військові пам'ятники області.

Про це заявив на брифінгу начальник ГУМВС області Олександр Рудяк, передає "Інтерфакс-Україна".

"З 7 травня міліція бере під охорону всі пам'ятники усіх воєн, які можуть стати предметом посягань вандалів", - сказав Рудяк.

За його словами, для цієї цілі виділили 152 правоохоронця і необхідне число техніки.

Також начальник міліції області заявив, що громадський порядок охоронятиме "достатня кількість співробітників міліції", а міліція готова до будь-якого розвитку подій.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій і у нас достатньо сил і засобів, щоб протистояти можливим провокаціям. Ми докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити спокій галицької громади", - заявив Рудяк.

Крім цього начальник міліції сказав, що поки йому нічого не відомо про те, що до Львова можуть приїхати провокатори з інших міст України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.