У Львові до Дня Перемоги охоронятимуть усі пам'ятники

Правоохоронці Львівщини з 7 травня візьмуть під охорону військові пам'ятники області.

Про це заявив на брифінгу начальник ГУМВС області Олександр Рудяк, передає "Інтерфакс-Україна".

"З 7 травня міліція бере під охорону всі пам'ятники усіх воєн, які можуть стати предметом посягань вандалів", - сказав Рудяк.

За його словами, для цієї цілі виділили 152 правоохоронця і необхідне число техніки.

Також начальник міліції області заявив, що громадський порядок охоронятиме "достатня кількість співробітників міліції", а міліція готова до будь-якого розвитку подій.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій і у нас достатньо сил і засобів, щоб протистояти можливим провокаціям. Ми докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити спокій галицької громади", - заявив Рудяк.

Крім цього начальник міліції сказав, що поки йому нічого не відомо про те, що до Львова можуть приїхати провокатори з інших міст України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.