У Криму хочуть відзначити 700-річчя найстарішої в Україні мечеті

У Криму ініціюють відзначення 700-річчя найстарішої в Україні діючої культової споруди мусульман – мечеті хана Узбека, розташованої на сході півострова.

Лідер фракції Курултаю Рефат Чубаров закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар., повідомляє Радіо Свобода.

"Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, - зазначив Чубаров. - А поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса", – розповів Рефат Чубаров.

Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті (нині це Старий Крим) перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. Поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
 
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій.

У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.

Фото: crimean.org

Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 1980–90-х років удалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
 
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.

На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом із тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.

"Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток", – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
 
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.

"Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегти, - зазначила Опанасюк. - А от щодо медресе, то там слід не відбудовувати, а проводити консервацію, щоб була перспектива включення до Світового списку культурної спадщини. Але питання одне: все упирається в кошти", – заявила Лариса Опанасюк.
 
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом.

Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.

Як відомо, у 2012 році "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" було включене до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримський Юрт"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.