АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Папу-галичанина, Міхновського та Донцова

У вівторок, 2 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує увазі глядачів дві теми, напряму пов’язані з історією України.

Перша частина присвячена людині, про яку мільйони людей у цілому світі (і в Україні, ясна річ) згадують з неймовірною теплотою і шаною, хоча вона пішла з життя 8 років тому.

Кароль Войтила: ким він був до того, як став Папою Римським?

Мова йде про уродженця Галичини (західної її частини) Кароля Войтилу, якого світ здебільшого пам’ятатиме як Папу Римського Івана Павла II. І, власне, 2 квітня виповнюється вісім років, як пішов у вічність 264-ий Понтифік.

"Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам згадати внесок Івана Павла II у розвал комуністичної системи на зламі 80-их і 90-их років, що, зрештою, призвело до розпаду Радянського Союзу.

Само собою, програма згадає про незабутній час перебування Папи в Україні у червні 2001-го року.

У другій частині програми йтиметься про двох визначних ідеологів українського націоналізму – Миколу Міхновського та Дмитра Донцова.

З поміж іншого, "Історична Правда" запропонує нетиповий погляд на "львівський період" життя і діяльності Донцова. Для багатьох буде одкровенням, що попри наукову працю, він в опінії багатьох сучасників був "світським левом" і мав чимало романтичних пригод.

"Ми припускаємо, що певні теми і підходи нашої програми будуть полемічними і сприйматимуться неоднозначно. Але це нормально, бо ми існуємо у достатньо вільному суспільстві, щоб приймати існування інших точок зору. Якщо ми будемо помилятись, ми будемо виправляти і свої слова, і свої оцінки. Ми не знаємо історичної правди. Взагалі не факт, що історична правда як поняття і філософська категорія існує. Але, тим не менше, ми будемо її шукати", – вважає ведучий і керівник проекту, історик за фахом Вахтанг Кіпіані.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.