Спецпроект

У Волгограді відкрився Музей цікавих наук Ейнштейна

У День сміху в Волгограді відкрився унікальний Музей цікавих наук Ейнштейна. Тут представлені 100 захоплюючих експонатів, які пояснюють суть законів фізики, природних явищ і оптичних ілюзій.

Про це пише volgograd.kp.ru.

Відвідувачі музею зможуть стати не тільки учасниками, але й творцями справжнього дива природи і техніки. Тут кожен може доторкнутися до "блискавки", побувати всередині мильної бульбашки, зібрати міст без цвяхів і змусити "закипіти" холодну воду. Підняти в повітря не тільки маму, але й справжній автомобіль тут під силу навіть малечі. У чоловіків є шанс на хвилину стати вагітною жінкою і відчути на своїй шкурі тяжкість жіночих принад. А ще побувати "головою професора Доуеля", полежати або посидіти на цвяхах, як справжній йог, зрозуміти, як влаштовано піаніно, і побачити ще багато чого цікавого.

Навіть у вбиральні тут нудьгувати не доведеться.

Тепер закони фізики стануть ближчими і зрозумілішими не лише дорослим волгоградцям, але і дітворі. Причому знайомство зі складною наукою тут буде приємним і веселим. 500 квадратних метрів чудес чекають на вас щодня, двері музею відкриті для відвідувачів з 10.00 до 20.00.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.