АНОНС: Презентація книжки спогадів про Ніну Марченко

У четвер, 4 квітня 2013 року, о 19.00 в нижньому залі Спілки письменників України (вул. Банкова, 2) відбудеться презентація книги спогадів про Ніну Марченко.

Ніна Михайлівна Марченко (1929-2011) – мати дисидента і журналіста Валерія Марченка, який загинув в радянському ув'язненні.

Її життя – це приклад материнського подвигу та нерозривного зв'язку з сином; це історія честі, порядності та обстоювання правди в системі тотальної брехні; історія доброти посеред імперії зла.

Книга "Матінка Ніна" щойно вийшла друком у київському видавництві "Смолоскип" і містить велике інтерв'ю самої Ніни Михайлівни, яке вона давала Василю Овсієнку, спогади про неї дисидентів Семена Глузмана, Євгена Сверстюка, Мирослава і Люби Мариновичів, Віри Лісової, подруг Валерія – італійки Сандри Фапп'яно та голландки Джекі Бакс, самого Валерія Марченка – на основі його листів до мами, а також тих, хто знав Ніну Марченко вже як громадську діячку після смерті сина.

 

У презентації візьмуть участь:

Семен Глузман, правозахисник,

Євген Сверстюк, письменник,

Протоієрей Валерій Копійка;

Василь Овсієнко, історик дисидентського руху;

Юрій Луканов, журналіст,

Наталія Ксьондзик, головний редактор видавництва "Смолоскип",

Андрій Горбаль, упорядник книги "Матінка Ніна",

Наталія Пуряєва, науковий співробітник Інституту української мови, упорядник книги "Матінка Ніна";

Під час презентації будуть продемонстровані фрагменти відеоінтерв'ю Ніни Марченко (запис Вахтанга Кіпіані) та фільму Юрія Луканова "Хто ви є, містер Джекі?"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.