АНОНС: Презентація книжки спогадів про Ніну Марченко

У четвер, 4 квітня 2013 року, о 19.00 в нижньому залі Спілки письменників України (вул. Банкова, 2) відбудеться презентація книги спогадів про Ніну Марченко.

Ніна Михайлівна Марченко (1929-2011) – мати дисидента і журналіста Валерія Марченка, який загинув в радянському ув'язненні.

Її життя – це приклад материнського подвигу та нерозривного зв'язку з сином; це історія честі, порядності та обстоювання правди в системі тотальної брехні; історія доброти посеред імперії зла.

Книга "Матінка Ніна" щойно вийшла друком у київському видавництві "Смолоскип" і містить велике інтерв'ю самої Ніни Михайлівни, яке вона давала Василю Овсієнку, спогади про неї дисидентів Семена Глузмана, Євгена Сверстюка, Мирослава і Люби Мариновичів, Віри Лісової, подруг Валерія – італійки Сандри Фапп'яно та голландки Джекі Бакс, самого Валерія Марченка – на основі його листів до мами, а також тих, хто знав Ніну Марченко вже як громадську діячку після смерті сина.

 

У презентації візьмуть участь:

Семен Глузман, правозахисник,

Євген Сверстюк, письменник,

Протоієрей Валерій Копійка;

Василь Овсієнко, історик дисидентського руху;

Юрій Луканов, журналіст,

Наталія Ксьондзик, головний редактор видавництва "Смолоскип",

Андрій Горбаль, упорядник книги "Матінка Ніна",

Наталія Пуряєва, науковий співробітник Інституту української мови, упорядник книги "Матінка Ніна";

Під час презентації будуть продемонстровані фрагменти відеоінтерв'ю Ніни Марченко (запис Вахтанга Кіпіані) та фільму Юрія Луканова "Хто ви є, містер Джекі?"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.