На Черкащині влада заважає проводити заходи у Холодному Яру

Голова Черкаської ОДА організовує перешкоди традиційним заходам із ушанування Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і Василя Чучупака, які щороку відбуваються у квітні у Чигиринському районі.

Про це повідомляє "Дзвін" із посиланням на організатора заходів у Холодному Яру, керівника історичного клубу "Холодний Яр" Романа Коваля.

"Як нам стало відомо, районні відділення ДАІ, зокрема Кам’янське, отримали вказівку не пропускати у суботу – неділю до Холодного Яру автобуси із патріотами, - заявив Коваль. - Також заборонено усім дитячим спортивним командам брати участь у гайдамацьких іграх, так само недозволено дітям із Медведівки з’являтись на заходах із ушанування героїв-холодноярців та гайдамаків".

За словами історика, суворо заборонено виїждати до Холодного Яру і творчим колективам області.

"До нас звернулась черкаська капела бандуристів із проханням включити їх у програму. Ми, відповідно, написали листа начальнику управління культури Черкаської облдержадміністрації Наталії Джурі із проханням відпустити капелу до Холодного Яру. Джура нам так відповіді і не надала, однак передзвонила керівник капели і повідомила, що виїзд їм суворо заборонили", – розповів Роман Коваль.

За словами Коваля, за часів президента Кучми, якого ми вважали душителем свободи і демократії, організаторам заходів у Холодному Яру було повне сприяння.

"Навіть керівники районів та області мали за честь взяти участь в урочистому вшануванні Василя Чучупаки, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка та останнього гетьмана Запорізької Січі Петра Калнишевського, - наголосив історик. - Міліція ж тоді всіма силами допомагала. А тепер заборона і суцільні перешкоди".

На заході планується участь політиків від опозиції.

Дивіться також: "Як Шкляреві у Холодному Яру премію вручали. ФОТО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.