На Черкащині влада заважає проводити заходи у Холодному Яру

Голова Черкаської ОДА організовує перешкоди традиційним заходам із ушанування Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і Василя Чучупака, які щороку відбуваються у квітні у Чигиринському районі.

Про це повідомляє "Дзвін" із посиланням на організатора заходів у Холодному Яру, керівника історичного клубу "Холодний Яр" Романа Коваля.

"Як нам стало відомо, районні відділення ДАІ, зокрема Кам’янське, отримали вказівку не пропускати у суботу – неділю до Холодного Яру автобуси із патріотами, - заявив Коваль. - Також заборонено усім дитячим спортивним командам брати участь у гайдамацьких іграх, так само недозволено дітям із Медведівки з’являтись на заходах із ушанування героїв-холодноярців та гайдамаків".

За словами історика, суворо заборонено виїждати до Холодного Яру і творчим колективам області.

"До нас звернулась черкаська капела бандуристів із проханням включити їх у програму. Ми, відповідно, написали листа начальнику управління культури Черкаської облдержадміністрації Наталії Джурі із проханням відпустити капелу до Холодного Яру. Джура нам так відповіді і не надала, однак передзвонила керівник капели і повідомила, що виїзд їм суворо заборонили", – розповів Роман Коваль.

За словами Коваля, за часів президента Кучми, якого ми вважали душителем свободи і демократії, організаторам заходів у Холодному Яру було повне сприяння.

"Навіть керівники районів та області мали за честь взяти участь в урочистому вшануванні Василя Чучупаки, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка та останнього гетьмана Запорізької Січі Петра Калнишевського, - наголосив історик. - Міліція ж тоді всіма силами допомагала. А тепер заборона і суцільні перешкоди".

На заході планується участь політиків від опозиції.

Дивіться також: "Як Шкляреві у Холодному Яру премію вручали. ФОТО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.