В Одесі заборонили "символіку ОУН-УПА" - УНІАН

Одеська міська рада заборонила використання в місті символіки ОУН-УПА.

Відповідне рішення депутати міськради ухвалили під час засідання сесії 16 квітня, пише УНІАН.

У документі сказано, що раніше Одеська міськрада затвердила рішення "Про заходи щодо недопущення проявів нацизму, фашизму і радикального націоналізму в місті Одесі", яким забороняється пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров'я населення.

В міськраді переконані, що в місті продовжують мати місце факти нехтування зазначеними правовими нормами з боку радикально налаштованих і профашистських елементів.

"Так, 26 березня 2013 року в Одесі напередодні футбольного матчу Україна – Молдова група фашистських молодиків пройшла маршем вулицями міста з гаслами: "Комуняку на гіляку!", "Москалів на ножі!" і образливими речівками на адресу президента і жителів Донбаського регіону", - йдеться в рішенні.

"При цьому вони висаджували в повітря петарди і провокували перехожих", - вважають чиновники.

"Заборонити в Одесі використання фашистської символіки, плакатів і прапорів німецько-фашистських формувань, зокрема дивізії СС "Галичина", батальйону "Нахтігаль" і ОУН-УПА як таких, що ображають людську гідність і принижують ветеранів Великої Вітчизняної війни", - говориться в рішенні.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійні комісії Одеської міської ради з культури, духовності та взаємодії з громадськими організаціями, з науки і освіті, із законності, правопорядку і реалізації державної регуляторної політики, у справах молоді та спорту.

ОНОВЛЕНО О 14:15: Агенція "Інтерфакс" повідомила, що міськрада Одеси не приймала такого рішення.

З історичного погляду словосполучення "символіка ОУН-УПА" є абсурдом. Прапори ОУН і ОУН(б) були різні, УПА воювала під синьо-жовтим прапором, а військова присяга відбувалася під тризубом.

PS

Прапор ОУН

Прапор бандерівської ОУН (революційної)
Прапор УПА

Як відомо, у 2012 році депутати Львівської міської ради двічі ухвалювали рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. Пізніше суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Детальніше про ігри політиків з символікою читайте на ІП у темі "Символіка"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.