Укоопспілка оприлюднила старі фото української кооперації. СЛАЙДИ

Укоопспілка (споживча кооперація України) оприлюднила в мережі Інтернет архів унікальних старовинних фотографій, які відображають історію розвитку кооперативного руху в Україні. Це 85 світлин, окремим із яких вже понад 100 років.

Про це повідомляє прес-служба Укоопспілки.

Фото були зібрані з усіх регіонів України. Більшість з них до архіву передали самі кооператори, яким унікальні фото залишились у спадок. Дещо ж збиралося у вишах, архівах, обласних та районних споживспілках.

"Сьогодні багато хто вважає, що споживча кооперація зародилася на селі, - зазначив голова правління Укоопспілки Владислав Гончаренко. - Історичні факти свідчать про інше – у дорадянські часи ідеологами споживчої кооперації в Україні була інтелігенція, яка бачила у цьому економічну платформу для розвитку України".

За словами Гончаренка, архівні фотографії демонструють різні етапи становлення кооперації, яка фактично, як малий бізнес, залежала від історичного контексту.

На фото зображені пайовики та працівники споживчої кооперації різних часів, магазини системи, ярмарки тощо. Найстаріша світлина датується 1909 роком, вона зроблена під час урочистостей з нагоди 25-річчя першої кооперативної установи Галичини – Товариства "Народна торгівля".

Фото зберегло постаті українських митців: зокрема всесвітньовідомого українського письменника Василя Стефаника (світлина "Курс книговодів сільських кооперативів"), відомого українського архітектора і громадського діяча Василя Нагірного, який разом із Михайлом Грушевським заснували "Товариство для розвою української штуки", що мало значний вплив на розвиток галицької архітектури та мистецтва в цілому.

Фотографії можна подивитися на сайті Укоопспілки і на фейсбуці.

Перше споживче товариство було створене в Харкові 1866 році. Нині створена у червні 1920 року Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) об’єднує 23 облспоживспілки.

Традиційно основною галуззю діяльності споживчої кооперації України є торгівля. Сьогодні в систему Укоопспілки входить більше 10 тисяч магазинів в різних областях країни, підприємства системи забезпечують роботою 64,5 тисяч українців.

Дивіться також інші матеріали за темою "Торгівля"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.