Лук'яненко іде з політики

Дисидент радянських часів, лідер УРП Левко Лук'яненко прийняв рішення піти з політики.

Про це пише УП з посиланням на "Коммерсанть".

"На засіданні керівного органа — центральної ради — я склав із себе повноваження глави партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію й продовжувати розбудовувати її",- заявив Лук'яненко.

За його словами, він залишається в статусі почесного голови УРП, а главою партії до проведення з'їзду був обраний глава громадської організації "Суспільна ліга Україна-НАТО" Сергій Джердж.

За словами Джерджа, УРП запропонувала Народному руху, Українській народній партії, Конгресу українських націоналістів і українській платформі "Собор" об'єднатися в "єдину потужну правоцентристську опозиційну партію".

Сам Лук'яненко заявив, що причиною його рішення про вихід з політики стала "системна бездіяльність" голови Київської міськорганізації УРП Павла Москаленка.

Читайте також: "Дружина Левка Лук'яненка про свого чоловіка"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.