Спецпроект

Суд зобов'язав будувати висотку під стінами Софії Київської

Суд зобов’язав Київраду укласти з ТОВ "Докас" договір оренди ділянки поблизу Софії Київської для будівництва висотки.

Про це свідчить постанова Вищого господарського суду від 26 лютого, повідомляють Наші Гроші.

Це ділянка площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11. Її цільове призначення – для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Справа розглядалась судами неодноразово.

У липні 2007 року Київрада затвердила проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Докас" в оренду на 5 років ділянки площею 0,23 га за рахунок міських земель.

Межі охоронної зони ЮНЕСКО. Місце розташування ділянки позначено синьою крапкою

За даними Головуправління земресурсів КМДА, нормативна грошова оцінка ділянки станом на 05.09.2007 року становить 13,92 млн грн.

Відповідно до договору фірма має передати місту 20% загальної площі квартир у побудованому будинку. Річна орендна плата за ділянку становить 4% від її нормативної оцінки.

 Ділянка, де будуватимуть висотку

Власниками ТОВ "Докас" є Світлана Ігнатова і ТОВ "Центр української культури та мистецтва", власницями якого нині є Катерина Атякшева і Світлана Долеско, що проживають в одній квартирі.

Як відомо, улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.