Спецпроект

Суд зобов'язав будувати висотку під стінами Софії Київської

Суд зобов’язав Київраду укласти з ТОВ "Докас" договір оренди ділянки поблизу Софії Київської для будівництва висотки.

Про це свідчить постанова Вищого господарського суду від 26 лютого, повідомляють Наші Гроші.

Це ділянка площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11. Її цільове призначення – для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Справа розглядалась судами неодноразово.

У липні 2007 року Київрада затвердила проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Докас" в оренду на 5 років ділянки площею 0,23 га за рахунок міських земель.

Межі охоронної зони ЮНЕСКО. Місце розташування ділянки позначено синьою крапкою

За даними Головуправління земресурсів КМДА, нормативна грошова оцінка ділянки станом на 05.09.2007 року становить 13,92 млн грн.

Відповідно до договору фірма має передати місту 20% загальної площі квартир у побудованому будинку. Річна орендна плата за ділянку становить 4% від її нормативної оцінки.

 Ділянка, де будуватимуть висотку

Власниками ТОВ "Докас" є Світлана Ігнатова і ТОВ "Центр української культури та мистецтва", власницями якого нині є Катерина Атякшева і Світлана Долеско, що проживають в одній квартирі.

Як відомо, улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.