Спецпроект

Королева Беатрікс відкрила Державний музей Нідерландів

В Нідерландах 13 квітня після десятирічної реконструкції офіційно відкрито Державний музей - Rijksmuseum. В урочистій церемонії взяла участь королева Беатрікс, яка, виголосивши промову перед 10-тисячним натовпом, повернула золотий ключ.

Про це пише Associated Press.

Після реставрації тільки один з восьми тисяч експонатів зайняв своє колишнє місце - "Нічний дозор" Рембрандта, який займає головне місце в експозиції. Картина була повернена в головну будівлю Державного музею в Амстердамі під охороною.

Рейксмюзеум був закритий на реконструкцію через азбестові плити, що представляють потенційну загрозу для здоров'я, навесні 2003 року. За десять років на реставрацію пішло близько 491 мільйона доларів.

Державний музей є однією з основних туристичних визначних пам'яток Амстердама. Він заснований в 1808 році братом Наполеона I, королем Голландії Луї Бонапартом. Більшу частину художньої колекції музею складають роботи голландських майстрів XV-XIX століть, зокрема, Рембрандта, Яна Стіна, Яна Вермеєра та інших.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.