Спецпроект

У Великобританії побудують музей і бібліотеку Тетчер

У Великобританії айближчим часом будуть побудовані музей Маргарет Тетчер, а також бібліотека її імені, яку будуть використовувати як навчальний центр.

Про це пише "День".

На будівництво планують витратити близько 15 млн фунтів. Ці кошти хоче зібрати консервативна група "ЦВФ", яка була заснована прихильниками екс-прем'єра ще в 1991 році.

"Ця бібліотека буде являти собою символ дивовижного життя Тетчер та її досягнень на благо британського народу, - йдеться в офіційній заяві організації. - Цим меморіальним комплексом ми говоримо "спасибі" екс-прем'єру і сподіваємося, що він сприятиме збереженню її спадщини".

За словами голови проекту Бена Еліота, ідея будівництва навчального центру виникла після створення в США аналогічної Президентської бібліотеки одного з найбільш близьких союзників Тетчер - американського президента Рональда Рейгана. "Ми сподіваємося, що в першу чергу це місце буде залучати учнів різного віку, які зможуть відкрити для себе щось нове в житті та політичній філософії баронеси", - розповів Елліот.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.